Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Косенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ТОВ Фірма "Кінг" на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.-30.11.2004 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2005 року по справі № 2-15/10023-2004 за позовом ТОВ Фірма "Кінг" до ДПІ у м. Сімферополі автономної Республіки Крим про спонукання до внесення змін в картку лицьового рахунку.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.-30.11.2004 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2005 року, в задоволенні позовних вимог ТОВ Фірма "Кінг" до ДПІ у м. Сімферополі автономної Республіки Крим про спонукання до внесення змін в картку лицьового рахунку – відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 10.05.2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 22.11.2005 року на підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) направив касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.04.2007 року позивачу поновлено строк на касаційне оскарження, касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ТОВ Фірма "Кінг" просить скасувати судові рішення та постановити нове – про задоволення позову посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення – скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з огляду на наступне.

Судами було встановлено, що ТОВ "Кінг" платіжним дорученням № 983 від 11.12.2003 року перерахувала до місцевого бюджету міста Сімферополя чергову платню за 97 діючих патентів для здійснення діяльності у сфері грального бізнесу в сумі 67900,00 грн. за перший квартал 2004 року, також була проведена оплата за 20 нових патентів платіжним дорученням № 990 від 15.12.2003 року, платіжним дорученням № 992 від 18.12.2003, платіжним дорученням № 994 від 19.12.2003 придбаних у кінці 2003 та за останній квартал використання патентів в 2004 році, на загальну суму 29565,58 грн.

Платіжним дорученням №1118 від 11.03.2004 року позивач здійснив доплату за вимогою податкового органу в розмірі 34300,00 грн.

Відмовляючи в задоволені позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при зміні вартості торгового патенту протягом року необхідно здійснити перерахунок чергових платежів одноразової сплати, а тому, здійснена позивачем сплата вартості торгових патентів в період з 15.12.2003 року та 15.03.2004 року здійснена в повному обсязі у відповідності з вимогами ст. 57 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік".

З такими висновками суду в повній мірі погодитись не можна, оскільки вони зроблені без врахування наступного.

Згідно із вимогами, закріпленими в статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік) і, зокрема, для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем відповідно до частини 3 статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" у 2003 році становила 1400 грн.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Статтею 57 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" було встановлено, що у 2004 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри, зокрема "1400", замінено цифрами "2800" (2800 грн. на рік, 700 грн. на квартал). Закон введено в дію з 1 січня 2004 року.

Відповідно до абзацу 3 частини 5 статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", попередня оплата вартості торгового патенту за весь термін дії торгового патенту звільняє від обов’язку доплати вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства його вартість збільшується.

Судами встановлено, що позивач не сплачував вартість патентів за весь строк їх дії.

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, згідно з пунктом 19 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу), або його скасуванням, або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Отже, зі сплатою позивачем до 15 грудня 2003 року вартості торгових патентів за 1 квартал 2004 року у розмірі, встановленому чинним на той момент законодавством, його обов’язок зі сплати цих платежів припинився, і подальше донарахування податковим органом сум до сплати за вказаними платежами було безпідставним.

Платежі за 2 – 4 квартали 2004 року мали здійснюватися з врахуванням внесених змін до розміру вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Тобто, здійснюючи щоквартальну оплату вартості торгових патентів у сфері грального бізнесу ліцензіати мають керуватися нормами спеціального законодавства на час внесення оплати.

З огляду на зазначене, рішення судів попередніх інстанцій не можна визнати такими, що відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, а тому підлягають скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, ч. 2 ст. 227, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу ТОВ Фірма "Кінг" задовольнити частково, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.-30.11.2004 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2005 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.