Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника відповідача – Чурочкіна А.Б.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Баранової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2006 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 січня 2007 року

у справі № 2-23/11627-2006А

за позовом Закритого акціонерного товариства "Корвет"

до Державної податкової інспекції у місті Алушті,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, -

про визнання протиправними дій, нечинними податкових вимог, скасування акту опису активів та зобов’язання вчинити дії, -

Постановою господарського суду АР Крим від 12 жовтня 2006 року позов задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 січня 2007 року постанову господарського суду АР Крим від 12 жовтня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Алушті, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду АР Крим від 12 жовтня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 січня 2007 року, відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників відповідача та третьої особи, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

13 квітня 2006 року ЗАТ "Корвет" направило по пошті позовну заяву до господарського суду АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень ДПІ у м. Алушті, яким позивачу було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 102800, 00 грн., у тому числі 102800, 00 грн. – основний платіж та 22630, 00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

13 квітня 2006 року ДПІ у м. Алушті прийняла першу податкову вимогу № 1/154, якою визначила ЗАТ "Корвет" суму податкового боргу з податку на прибуток в сумі 125429, 70 грн., у тому числі 102800, 00 грн. – основний платіж та 22629, 70 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

11 травня 2006 року ДПІ у м. Алушті здійснила опис активів ЗАТ "Корвет", на які поширюється право податкової застави, і склала акт № 2401.

15 травня 2006 року ДПІ у м. Алушті здійснила реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкової застави на активи ЗАТ "Корвет" згідно з актом опису № 2401 від 11 травня 2006 року (реєстратор: Кримська філія Інформаційного центру Міністерства юстиції України).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 20 травня 2006 року у справі № 2-27/9140-2006А в порядку забезпечення позову ДПІ у м. Алушта заборонено вчиняти будь-які дії відносно майна, яке належить ЗАТ "Корвет", і знаходиться на території цілісного майнового комплексу готелю "Алушта" за адресою: України, АР Крим, м. Алушта, вул. Жовтнева, 50, до розгляду справи по суті.

30 травня 2006 року ДПІ у м. Алушті прийняла другу податкову вимогу № 2/216, якою ЗАТ "Корвет" було попереджено, що з 04 квітня 2006 року на активи ЗАТ "Корвет" розповсюджується право податкової застави.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що дії відповідача по направленню податкових вимог, по опису активів позивача та по реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкової застави описаного майна позивача, носять протиправний характер, оскільки були вчинені відповідачем для стягнення податкового зобов’язання, яке не є узгодженим.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з положеннями підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вищезазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункт 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 цього ж Закону).

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов’язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні (абзац четвертий підпункту 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 вищезазначеного Закону).

Таким чином, відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) винесення податкових вимог, виникнення податкової застави та опис активів платника податків щодо платника податку здійснюється лише у випадку наявності у нього податкового боргу, тобто узгодженої суми податкового зобов’язання, не сплаченої протягом граничних строків.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (підпункт 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 13 квітня 2006 року ЗАТ "Корвет" направило по пошті позовну заяву до господарського суду АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень ДПІ у м. Алушті, яким позивачу було визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 102800, 00 грн., у тому числі 102800, 00 грн. – основний платіж та 22630, 00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Таким чином, сума податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 102800, 00 грн. на момент винесення податкових вимог, здійснення опису активів та реєстрації податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна не була узгоджена і не була податковим боргом.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії відповідача по направленню податкових вимог, по опису активів позивача та по реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкової застави описаного майна позивача є неправомірними та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Алушті підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду АР Крим від 12 жовтня 2006 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 січня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті залишити без задоволення, а постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 січня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.