Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову господарського суду Полтавської області від 06 квітня 2006р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07 листопада 2006р.

у справі № 3/9

за позовом Спільного українсько-французького підприємства "Фрасмо"

до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області,

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У лютому 2006р. позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області №0000302301/0/241 від 06.02.2006р. про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 2580,00грн..

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними та необґрунтованими, оскільки надані позивачем до перевірки первинні документи гідтверджують факт понесення підприємством витрат на придбання робіт (послуг).

Постановою господарського суду Полтавської області від 06 квітня 2006р., залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07 листопада 2006р., позовні вимоги Спільного українсько-французького підприємства "Фрасмо" задоволено.

Судові рішення мотивовано тим, що позивачем було правомірно віднесено до складу валових витрат вартість послуг по ремонту та обслуговуванню автомобілів у перевіряємому періоді на підставі актів виконаних робіт, які відповідають загальним вимогам п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (z0168-95) р..

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивача, Спільне українсько-французького підприємство "Фрасмо" вказує, що твердження податкового органу про недостатність висвітлення змісту і обсягу господарської операції в первинних документах підприємства як на підставу порушення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) не є правомірним. А, отже, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду попередніх інстанцій, позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області було проведено планову документальну перевірку позивача дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.09.2005р., про що складено акт №2723-120/00172592 від 23.01.2006р.

Відповідно до вказаного акта було встановлено, що позивачем було занижено податок на прибуток за 3-4 квартал 2004р. в сумі 1000,00грн. та за 9 місяців 2005р. в сумі 900,00грн. внаслідок неправомірного включення позивачем до складу валових витрат відповідних податкових періодів сум витрат, які не підтверджуютья документально.

На підставі вказаного акта прийнято податкове повідомлення-рішення №0000302301/0 від 06.02.2006р. про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 2580,00грн. (1900,00 грн. - основний платіж, 680,00грн. - штрафні санкції).

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що господарська діяльність – це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах, а господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В акті перевірки №27/23-120/00172592 від 23.01.2006р. встановлено факт наявності на балансі підприємства транспортних засобів, за які позивачем своєчасно нараховано та сплачено відповідний податок. У випадку, що є предметом судового розгляду, господарською операцією є отримання послуг з ремонту автомобілів.

За таких обстави колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області від 06 квітня 2006р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07 листопада 2006р.– залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.