ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2009 року м. Київ К-19811/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого:
Панченка О.Н.
суддів:
Горбатюка С.А. Мироненка О.В. Смоковича М.І. Чумаченко
Т.А.,
розглянувши в порядку
попереднього
розгляду касаційну скаргу
управління Пенсійного фонду
України в м. Первомайську Луганської області на постанову
Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2008 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02
жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління
Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про
визнання дій незаконними та зобов'язання призначити пільгову
пенсію, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання призначити пільгову пенсію.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії як водію міського пасажирського транспорту після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців незаконними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію як водію міського пасажирського транспорту після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців з 01.07.2007 року.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2008 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями, управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що позивач у період з 27 квітня 1976 року по 31 грудня 1994 року працював водієм міського пасажирського транспорту у автотранспортному підприємстві АТП 10922 м. Первомайська Луганської області. Пільговий стаж його становить 18 років 8 місяців 4 дні.
При цьому у 25 червня 2007 року ОСОБА_1. звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області відмовило заявнику в нарахуванні пенсії на пільгових умовах, посилаючись на неможливість зробити висновок про пільговий характер роботи у період з 27 квітня 1976 року по 31 грудня 1994 року.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суди виходили з того, що даними, які містяться у трудовій книжці позивача та довідці, що уточнює особливі умови праці, необхідні для призначення пенсії, виданої головою правління ВАТ "Первомайське АТП 10922" на підставі протоколу №3 від 01.09.05 року комісії ВАТ "Первомайське АТП 10922", позивач працював повний робочий день з 27.04.1976 р. по 31.12.1994 р. водієм міського пасажирського транспорту, що згідно зі Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день, дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, є професією, яка дає право на пільгову пенсію.
З таким висновком судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на вірному застосуванні норм матеріального права.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що чоловіки, які досягли 55 років і при стажі не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах з шкідливими умовами праці - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з пунктом 1 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 20 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (637-93-п) , у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо неправомірності відмови відповідача у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день, дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
Виходячи з наведеного, постановлені у справі судові рішення є законними і обґрунтованими, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання призначити пільгову пенсію - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: