колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г., Головчук С.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова про перерахунок наукової пенсії, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою представника ОСОБА_1. ОСОБА_2 на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 5 травня 2006 року,

У травні 2006 року позивачОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона з березня 2002 року отримує пенсію наукового працівника. З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) № ІЗІ6-ІУ від 20 листопада 2003 року. Відповідно до п.3 прикінцевих положень цього Закону вона має право на перерахунок раніше призначеної їй наукової пенсії. Проте відповідачем відмовлено у проведенні перерахунку пенсії на тій підставі, що новим переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" її посада, яку вона займала, як науковий працівник, не передбачена. Просила визнати дії відповідача неправомірними, зобов"язати відповідача провести з 1 січня 2004 року перерахунок пенсії та стягнути з відповідача 20000 грн. моральної шкоди.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 5 травня 2006 року у задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_1. ОСОБА_2 було відмовлено, а постанова Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2006 року залишена без змІн.

Вказуючи на допущені, на її думку, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, представник позивача просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог щодо зобов"язання відповідача провести перерахунок пенсії у відповідності до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) № ІЗІ6-ІУ від 20 листопада 2003 року.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції при розгляді справи по суті встановлено та не оспорюється сторонами, щоОСОБА_1. перебуває на обліку в Пенсійному фонді України в Комінтернівському районі міста Харкова та отримує пенсію наукового працівника згідно Закону України "Про наукову і науково -технічну діяльність" (1977-12) з 21 березня 2002 року.

У зв"язку з набранням чинності з 1 січня 2004 року Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) № ІЗІ6-ІУ (1316-15) від 20 листопада 2003 року позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії за цим законом з тих підстав, що у відповідності з новою редакцією цього Закону та новим Переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року №257 (257-2004-п) , її робота не може бути зарахована до наукового стажу для обчислення (перерахунку) пенсії за нормами зазначеного Закону.

Відмовляючи позивачу у задоволенні її позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій погодились з позицією управління пенсійного Фонду України у Комінтернівському районі міста Харкова та прийшли до висновку проте, що за новими положеннями Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) та постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року №257 (257-2004-п) робота позивача не може бути віднесена до наукової, а тому права на перерахунок пенсії вона не має.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Судами встановлено, що пенсія наукового працівника була призначена позивачу з березня 2002 року. Правомірність призначення позивачу наукової пенсії до 1 січня 2004 року, тобто до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) № ІЗІ6-ІУ від 20 листопада 2003 року відповідачем не оспорюється, рішення про припинення виплати позивачу наукової пенсії не приймалось. Правова позиція відповідача, з якою погодились суди першої та апеляційної інстанцій, полягає у тому, що відповідно до положень пункту 3 прикінцевих положень зазначеного Закону перерахунок призначених пенсій проводиться відповідно до вимог цього Закону, тобто раніше призначені пенсії при проведенні їх перерахунку підлягають перевірці на предмет відповідності стажу наукової роботи пенсіонера вимогам статей 1, 22-1, 22-1, 22-3 Закону № ІЗІ6-ІУ (1316-15) від 20 листопада 2003 року та постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року №257 (257-2004-п) про Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Проте така правова позиція є помилковою.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що зміни, внесені Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) та постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року щодо визначення посад наукових (науково-педагогічних) працівників, також не мають зворотної дії в часі та стосуються лише тих правовідносин у сфері пенсійного забезпечення наукових працівників, які виникли та існують після набрання ними чинності.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) № ІЗІ6-ІУ від 20 листопада 2003 року набрав чинності відповідно до пункту 1 прикінцевих положень цього Закону з 1 січня 2004 року, постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року набрала чинності з 16 березня 2004 року, а тому їх положення в частині визначення посад наукових (науково-педагогічних) працівників не можуть бути поширені на позивача, оскільки їй наукову пенсію було призначено до набрання чинності зазначеними нормативними актами.

Частиною 15 статті 24 цього Закону визначено, що положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів із числа наукових працівників, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом. Законом поширено на пенсіонерів із числа наукових працівників, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом, дію лише статті 24 Закону, яка визначає пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника. Положення статей 22-1, 22-2, 22-3 Закону № ІЗІ6-ІУ від 20 листопада 2003 року та постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року №257 (257-2004-п) на пенсіонерів із числа наукових працівників, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом, не поширено, а тому вони застосуванню не підлягають.

Оскільки пунктом 3 прикінцевих положень Закону № ІЗІ6-ІУ (1316-15) від 20 листопада 2003 року доручено Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до вимог цього Закону, то законних підстав вимагати від пенсіонерів, яким раніше правомірно було призначено пенсію наукового працівника, подання будь-яких заяв про проведення перерахунку пенсій у відповідача не було.

Позивач у поданій касаційній скарзі не заявляє вимог про перегляд оскаржуваних судових рішень в частині відмови у задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до положень частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

На думку колегії суддів, суди першої та апеляційної інстанцій у відповідності до встановлених обставин та норм матеріального і процесуального права обґрунтовано відмовили позивачу у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Статтею 225 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

На думку колегій суддів, обставини у даній справі встановлені судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно, немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, але неправильно застосовані норми матеріального права у частині відмови позивачу у задоволенні його вимог щодо проведення перерахунку пенсії наукового працівника.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1. ОСОБА_2задовольнити частково. Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 5 травня 2006 року скасувати.

Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2006 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення у частині відмови у проведенні перерахунку пенсії у такій редакції: ПозовОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов"язати управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова провести ОСОБА_1перерахунок пенсії наукового працівника з 1 січня 2004 року відповідно до положень статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) № ІЗІ6-ІУ від 20 листопада 2003 року. В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтями 237- 239 КАС України.