К-1502/07 Про визнання недійсної угоди купівлі-продажу паперових мішків - 23.10.2008 Прийняття

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2006р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2006р.

у справі № А23/157 (17/243)

за позовом Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області

до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Е.В."

2. Приватного підприємства "Арго"

про визнання угоди недійсною, -

У листопаді 2004р. позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому поставлено питання про визнання недійсної угоди купівлі-продажу паперових мішків, укладеної 02.12.02 між ТОВ "В.Е.В" та ПП "Арго", про стягнення з ТОВ "В.Е.В" в доход держави вартість товарів, отриманих за вищезазначеною угодою на суму 29430,00грн., та стягнення з ПП "Арго" на користь ТОВ "В.Е.В." 29430,00грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що оскаржувана угода укладена ПП "Арго" з метою ка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства і повинна бути визнана недійсною на підставі ст. 49 ЦК УРСР. При цьому позивач посилається на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.2003р. по справі №2-3925, яким визнані недійсними установчі документи ПП "Арго" і встановлено, що підприємство було зареєстровано на підставну особу і здійснювало підприємницьку діяльність, яка визнана судом протиправною, що спричинило наслідки у вигляді значної матеріальної шкоди, завданої державі.

Справа неодноразово переглядалась судовими інстанціями.

Останнім рішення суду першої інстанції - постановою господарського суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2006р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2006р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено наявність у ПП "Арго" за договором купівлі-продажу мети суперечної інтересам держави і суспільства при укладанні спірного договору, внаслідок чого вимоги позивача є безпідставними.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій поставлено питання про скасування постанови господарського суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2006р. та ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2006р. і прийняття у справі нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ "В.Е.В" та ПП "Арго" укладена усна угода купівлі-продажу і паперових мішків. Умови угоди було виконано обома сторонами в повному обсязі: ТОВ "В.Е.В" були поставлені, а ПП "Арго" - прийняті та оплачені паперові мішки у кількості 30850шт. на загальну суму 29430,90грн., в тому числі ПДВ - 4905,15грн., що підтверджується накладною №207 від 19.12.2002р., податковою накладною №№220 від 02.12.2002р. та платіжнимо дорученням від 02.12.2002р..

Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР (яка була чинною на час укладання та виконання оспорюваної угоди) недійсною є угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто, яка порушує основні принципи існуючого суспільного ладу.

Доказів того, що в період укладання та виконання спірної угоди ПП "Арго" не подавалася податкова звітність та не сплачувалися податки матеріали справи не містять. Натомість, матеріалами справи підтерджено декларування та сплати податків ПП "Арго" в спірний період (лист ДПІ у Ленінському районі від 14.05.04р. №10072/8/26-113).

Вимоги позивача щодо визнання недійсною спірної угоди ґрунтуються на тому, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.2003р. по справі №2-3925 встановлено, що установчі документи ПП "Арго" визнані недійсними з моменту їх реєстрації, а громадянин ОСОБА_1 (засновник ПП"Арго") є фактично підставною особою яка займалася господарською або іншою діяльністю цього підприємства.

Однак, для визнання угоди недійсною необхідно встановлювати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною. Визнання недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності з підстав його створення без мети здійснення підприємницької діяльності, не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність за наявності вини.

Юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави.

За наведених обставин, відсутні підстави для висновку про укладення спірної угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки не вбачається, в чому ж полягала така мета, а також не доведено, що метою її укладення було настання протиправних наслідків.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2006р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.