Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Гуріна М.І.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 06 травня 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 2602 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно та продовольче забезпечення,

У січні 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом.

Зазначав, що проходив військову службу у військовій частині А 3822, яка знаходилася на продовольчому і речовому забезпеченні у військової частини А 2602. При звільненні зі служби у грудні 2002 року не виплатили компенсацію за не отримані продовольчі пайки та речове майно.

Просив поновити порушені права, стягнувши з відповідача вказану компенсацію в сумі 3 721,44 грн. та 3 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 06 травня 2004 року, залишеним без змін ухвалою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2004 року, позов задоволено частково: стягнуто на користь позивача компенсацію в сумі 1 518,68 грн.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування судових рішень. Просив постановити нове рішення про задоволення позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині А 3822, яка знаходилася на продовольчому і речовому забезпеченні у військової частини А 2602. Звільнений зі служби в запас 02 грудня 2002 року.

При звільнені не виплачено грошову компенсацію за не отримані продовольчі пайки та речове майно до березня 2000 року в сумі 1 518,68 грн.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що на користь позивача підлягає стягненню компенсація за не отримані продовольчі пайки та речове майно за період до березня 2000 року.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Частиною 2 статті 9 Закону визначено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.

На виконання вимог вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято:

- постанову від 12 березня 1996 року №316 "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ (316-96-п) ";

- постанову від 22 липня 1998 року №1135 "Про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил речовим майном у мирний час (1135-98-п) ".

Дію частини 2 статті 9 вказаного Закону призупинено Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" (1459-14) в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них. Закон набув чинності з 11 березня 2000 року.

З січня 2001 року набула чинності стаття 16 Закону України "Про Збройні Сили України", якою військовослужбовцям гарантувалося одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Закон не передбачав отримання грошової компенсації за неотримане речове та продовольче забезпечення.

29 березня 2002 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації", яка не передбачала компенсації за продовольче забезпечення.

Тобто грошова компенсація замість продовольчих пайків та речового майна були передбачені законодавством України в період з 20 грудня 1991 року по 11 березня 2000 року.

Суди правильно стягнули на користь позивача грошову компенсацію за продовольчі пайки та речове майно, не отримане ними до березня 2000 року в сумах, що зазначені відповідачем.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Залізничного районного суду міста Львова від 06 травня 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.