Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів Весельської Т.Ф., Лиски Т.О., Мироненка О.В., Сороки М.О.,

при секретарі судового засідання Семяністої С.Л.,

розглянувши у судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до начальника Державної виконавчої служби Житомирської області Омельченко Наталії Анатоліївни та головного спеціаліста Державної виконавчої служби Житомирської області Олійник Ольги Володимирівни про визнання бездіяльності неправомірною, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 19 лютого 2007 року,

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника ДВС Житомирської області Омельченко Н.А. та головного спеціаліста ДВС Житомирської області Олійник О.В. про визнання дій та бездіяльності неправомірними.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що до Виконавчої служби Корольовського району міста Житомира були подані виконавчі листи Корольовського районного суду міста Житомира від 01 червня 1998 року та від 25 вересня 2002 року, та виконавчий лист від 23 лютого 2004 року виданий Житомирським районним судом. Проте виконавчою службою не було виконано рішення судів, зазначені в цих листах. Вважаючи бездіяльність виконавчої служби неправомірною, позивач просив суд визнати таку бездіяльність неправомірною, зобов'язати відповідачів усунути допущені порушення та відшкодувати моральну шкоду.

Постановою Корольовського районного суду міста Житомира від 22 грудня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 19 лютого 2007 року апеляційну скаргу залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу цього суду та направити справу до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу Корольовського районного суду міста Житомира 09 січня 2007 року надійшла заява ОСОБА_1 про апеляційне оскарження судового рішення (вхідний № 1303 від 09 січня 2007 року), а 22 січня 2007 року позивачем була подана апеляційна скарга.

Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції при обчисленні строку подання заяви на апеляційне оскарження виходив із дати на штампі вхідної кореспонденції (09 січня 2007 року).

Такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки заява про апеляційне оскарження була відправлена на адресу суду першої інстанції поштою 02 січня 2007 року, що підтверджується копією фіскального чека ЖД УДППЗ Укрпошта № 6875 від 02 січня 2007 року.

Статтею 103 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Таким чином, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції була подана до суду без порушення строків на її подання, тобто в межах десятиденного строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, суддя апеляційного суду не врахував наведену обставину та не дав їй відповідної оцінки.

За таких порушень ухвала судді апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи в суд апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 19 лютого 2007 року в цій справі скасувати та направити справу в суд апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.