К-10791/06 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення (плата за землю) - 22.10.2008 Прийняття

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2004 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2005 р., визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 25.02.2004 р. №0000282342/1/7213. Стягнуто з Нікопольської ОДПІ на користь обласного комунального підприємства "Фармація" 85 грн. витрат зі сплати держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Обласне комунальне підприємство "Фармація" подало касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та задовольнити позов повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: п. 4 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ, наголошуючи на тому, що дана норма не могла бути застосована, оскільки центральна районна аптека №

124 м1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Актом перевірки від 29.01.04р. №3/23150.05494633 дотримання вимог податкового та валютного законодавства аптекою №124 за період діяльності з 01.10.2000р. по 30.11.2003р. зафіксовано порушення аптекою ст. 2 Закону України "Про плату за землю". Дане порушення пов’язано з тим, що протягом 2003 року земельний податок аптекою фактично не нараховувався та не сплачувався, що зумовило заниження податкового зобов’язання з такого податку на суму 1814 грн. Підприємство подавало розрахунки з правом пільги згідно з п.4 ст. 12 Закону України "Про податок на землю", як вітчизняний заклад "охорони здоров’я", не маючи на це право, оскільки діє на принципах госпрозрахунку та з метою отримання прибутку.

На підставі акту перевірки Нікопольською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000282342/1/7213 про визначення центральній районній аптеці №124 м

Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача та його філії (центральної аптеки № 124) права на користування пільгою, передбаченою п. 4 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" щодо звільнення від сплати земельного податку за земельну ділянку, зайняту структурним підрозділом – аптекою.

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р. № 2535-XII від сплати земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням.

Утім, частиною 5 ст. 12 цього Закону визначено: якщо підприємства, установи та організації, що користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

Таким чином, пільга щодо звільнення від сплати земельного податку, передбачена п. 4 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р. № 2535-XII, могла бути застосована виключно щодо тих земельних ділянок вітчизняних закладів культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивних споруд щодо яких відсутні обставини, обумовлені ч. 5 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р. № 2535-XII. При цьому визначальною умовою, в залежність від якої ставиться вирішення питання щодо звільнення від сплати податку за землю, є зайняття земельної ділянки підпорядкованим госпрозрахунковим підприємством.

Тобто, підприємство, як заклад охорони здоров’я, не звільняється від сплати земельного податку за ті земельні ділянки, які зайняті підпорядкованим йому госпрозрахунковим підприємством. Філія, як заклад охорони здоров’я, та яка за приписами п. 1.1. ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ є платником податку, також не звільняється від сплати податку за зайняту нею землю, оскільки така філія діє на госпрозрахункових принципах.

При цьому, дана норма закону під "госпрозрахунковим підприємством" розуміє будь-який відокремлений підрозділ юридичної особи, що діє на принципах госпрозрахунку, і не має на увазі підпорядковане підприємство, як юридичну особу, оскільки таке тлумачення не ґрунтується на приписах законодавства, зокрема частини 5 статті 62 Господарського кодексу України, за якою підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Як було достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, ОКП "Фармація" є закладом охорони здоров’я, яке має у своєму складі підпорядковані структурні підрозділи, в тому числі аптеки, які також належать до закладів охорони здоров’я.

Аптека ОКП "Фармація" є господарським суб’єктом без права юридичної особи, є структурним підрозділом ОКП "Фармація", яке діє на принципах господарського розрахунку, має відокремлене майно, основні та оборотні кошти та наділена правом на укладення угод від своєї особи.

З огляду на викладене, висновки судів про те, що пільга щодо звільнення від сплати земельного податку, передбачена п. 4 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р. № 2535-XII, у спірному періоді не поширювалася на ОКП "Фармація" та його філію (центральну аптеку № 124), як заклади охорони здоров’я, є такими, що ґрунтуються на приписах ч. 5 ст.12 цього Зак ону.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних і обґрунтованих судових рішень.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Фармація" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2005 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2005 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.