ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2008р. м. Київ Справа №К-38756/06
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Чалого С.Я., Харченка В.В., Шкляр Л.Т.
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2006р. у справі за позовом УПФУ в Тарутинському районі Одеської області до КФГ "Малий Ярославець 1" про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И Л А :
Доповідач Фадєєва Н.М.
УПФ в Тарутинському районі Одеської області звернулось з позовом про стягнення з Колективного фермерського господарства "Малий Ярославець 1" заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам останнього на пільгових умовах, за 2005 рік в загальній сумі 8133,81грн. Позовні вимоги обґрунтовані приписами Законів України "Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , пунктів 6.Г., 6.4.,6.8. розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування до Пенсійного фонду України.
Постановою господарського суду Одеської області від 03.10.2006р. позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2006р. апеляційна скарга задоволена, постанова господарського суду Одеської області від скасована, ухвалене нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2006р, УПФУ в Тарутинському районі Одеської області звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2006р., залишити в силі постанову господарського суду Одеської області від 03.10.2006р., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, УПФ в Тарутинському районі були призначені пенсії на пільгових умовах працівникам КФГ "Малий Ярославець 1" гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. їм були виплачені пенсії в загальній сумі 8653,56грн.
Згідно абзацу б частини 2 Прикінцевих положень Закону України " загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2613 від 31.05.2005р.) виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо - рятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" -,е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Закон України № 2613 від 31.05.2005р. набрав чинності з 01.01.2006р. Згідно п.6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003р. № 21-1 (z0064-04) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663 (z0064-04) , відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .
Відповідно до пунктів 6.4., 6.5., 6.8. Інструкції № 21-1 (z0064-04) , розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій згідно з додатками 6 та 7, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів ПФУ, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які. впливають на суму відшкодування, органи ПФУ повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Таким чином, обов'язку підприємства відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій передує обов'язок пенсійного органу направити підприємству повідомлення про розрахунок таких пенсій при чому до 20 січня поточного року, яке формується на підставі відомостей відділів з призначення пенсій цього пенсійного органу.
Позовні вимоги у даному випадку заявлені за період 2005р. Отже, повідомлення про розрахунок пільгових пенсій на 2005 рік УПФ в Тарутинському районі повинно було направити підприємству до 20 січня 2005 року.
Як встановлено судом, один розрахунок направлявся позивачем відповідачу лише в жовтні 2005р. після фактичної виплати пенсій і отриманий останнім 26.10.2006р. Судом встановлено, що це повідомлення-розрахунок направлялось не на підставі відомостей, відділів з призначення пенсій УПФ в Тарутинському районі, а за результатами перевірки останнього, проведеної Головним управлінням ПФУ. Згідно зазначеного розрахунку наданий він за січень-вересень 2005р., в якому зазначено, що­місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій складає 680.95грн.. загальна сума плати підприємства за 9 місяців 2005р. становить 391.26грн., тоді як до стягнення заявлена сума 8133,81грн.
Згідно довідок УПФ в Тарутинському районі від 06.06.2006р. громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були виплачені пільгові пенсії у 2005р. у сумах відповідно 4673,77грн. та 3979,79грн., тобто у загальній сумі 8653,56грн., а у позовній заяві позивач зазначив, що вказаним особам були виплачені пенсії в загальній сумі 8133,81грн.
При співставленні даних, зазначених у довідках ПФУ, повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, "рахунку ціни позову судовою колегією виявлені розбіжності. Так, по виплатам гр. ОСОБА_1, згідно довідки ПФУ пенсія складала: у І.2005р. 318,64грн, ІІ.2005р. -337,31грн., 111.2005р. - 384,43грн., з IV -ХП.2005р. - по 403,71грн. У повідомленні-розрахунку місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період І - IX.2005р. складав 12,57грн. У розрахунку ціни позови сума 342,57грн. - це місячний розмір фактичних витрат на виплату пільгової пенсії без розміру фактичних витрат на доставку, цей розмір визначений окремо і складає 5,34грн. Однак, таким чином були розраховані суми 342,57грн та 5,34грн. з розрахунку ціни позову не вбачається. Незрозумілим є і визначення позивачем у цьому розрахунку загальної суми виплаченої пільгової пенсії та витрат на її доставку 12 місяців 2005р. у розмірі 4019,92грн. Якщо місячний розмір витрат на виплату пенсії складає 342,57грн., а на її доставку 5.34грн., то за 12 місяців 2005р. з урахуванням частки плати даного підприємства 100%, загальна сума буде становити 4174,92грн.
Аналогічні розбіжності виявлені судом і по виплатам гр. ОСОБА_2
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач не довів розмір суми, що підлягає стягненню, не конав приписи п.6.4., 6.5. Інструкції № 21-1, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона винна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Колегія суддів вважає, що зазначене не враховано судом першої інстанції при вирішенні спору, що призвело до прийняття неправильного рішення і стало підставою для його скасування.
Судом апеляційної інстанції рішення ухвалене з додержанням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не допущено порушень норм процесуально права при вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2006р. у справі № 25/236-06-6408А- без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :