Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М.Є., Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м. Севастополя на постанову Балаклавського районного суду м. Севастополя від 27 вересня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 24 січня 2008 року у справі №2-а-50/2007 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м. Севастополя про визнання дій незаконними та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років, -

У серпні 2007р. ОСОБА_1 звернулась до Балаклавського районного суду м. Севастополя з позовом до управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м. Севастополя, в якому просила визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в призначенні пільгової пенсії за вислугу років.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що з 27.09.1984р. по 10.06.1994р. вона працювала на посаді камбузніка, а в період з 11.06.1994р. по 09.01.1997р. - на посаді буфетниці на науково-дослідницькому судні ім. Академіка А.Н.Крилова, та відповідно до п. "д" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вона, як член плавскладу, має право на призначення пільгової пенсії за вислугу років. Вказує, що відповідач відмовився призначити їй пільгову пенсію, чим порушив її права.

Постановою Балаклавського районного суду м. Севастополя від 27 вересня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 24 січня 2008 року, позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м. Севастополя звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просило скасувати судові рішення, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до п. "д" ст..55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) право на пенсію за вислугу років мають плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення): жінки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 з 27 вересня 1984р. по 10 червня 1994р. працювала на науково-дослідницькому судні ім. Академіка А.Н.Крилова на посаді камбузніка. В листопаді 1988р. була переведена на посаду буфетника (арк.с.27-30).

З довідки Чорноморського науково-дослідного інституту суднобудування вбачається, що науково-дослідницьке судно ім. Академіка А.Н.Крилова є судном морського флоту, не відноситься до службово - роз`їзних, приміського та внутрішньоміського сполучення та структурно виділене до складу науково-дослідного інституту. Позивачка працювала повний робочий день та їй проводилася оплата праці по ставкам та посадовим окладом, затвердженим для членів плавскладу.

Із вказаної довідки також вбачається, що на підставі наказу голови Державного Комітету по оборонній промисловості та машинобудування України від 16 грудня 1991 року №88, з 12 грудня 1991 року Чорноморська філія науково-дослідницького інституту ім. Академіка А.Н.Крилова перейменована в Чорноморський науково-дослідницький інститут суднобудування.

Вказані обставини підтверджуються також пільговими довідками, довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, архівними довідками про нарахування позивачу заробітних плат, історичною довідкою про зміну назви інституту, а також записами в трудовій книжці позивача ОСОБА_1

Отже, в управління Пенсійного фонду України м. Севастополя не було підстав для відмови ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії за вислугу років, оскільки на час звернення за призначенням пенсії ОСОБА_1 мала необхідний загальний та спеціальний стаж.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м. Севастополя відхилити, а постанову Балаклавського районного суду м. Севастополя від 27 вересня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 24 січня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.