Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 26 червня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 вересня 2003 року у справі №2-1503/03 за скаргою ОСОБА_1 на дії відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, -

У квітні 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на дії управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, пов'язані з відмовою у зарахуванні до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії, період військової служби з 17.10.1980 р. по 02.10.1982 р., а також зобов'язати відповідача призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 26 червня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22 вересня 2003 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

_________________________________________________________________________________________________________________

Справа № К-14824/07 Доповідач: Леонтович К.Г.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі з заявою про призначення пенсії у відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням №1962 від 09.11.2002 р. комісії по призначенню і виплаті пенсій управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії у на підставі вказаної норми. Відмова мотивована тим, що на момент звернення за пенсією 29.10.2002 р. позивач не пропрацював 25 років на підземних роботах з повним робочим днем в шахті, при цьому період служби в армії до пільгового стажу не зараховується, адже службі в армії не передувала підземна робота з повним робочим днем.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (станом на момент виникнення спірних правовідносин) час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що до проходження служби в армії позивач працював на Пролетарській птахофабриці за спеціальністю шофера 3 класу і був звільнений у зв'язку з призовом до військової служби.

Таким чином, ОСОБА_1 до служби в армії працював за професією стаж якої підлягає врахуванню до часу служби в армії.

Разом з тим, стаж роботи водієм не може бути враховано під час призначення пільгової пенсії, адже у відповідності до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Управлінням Пенсійного фонду України в Пролетарському районі у відповідності до програмного забезпечення "Автоматизованої системи обробки пенсійних справ", на базі якого управлінням Пенсійного фонду України здійснюється призначення, перерахунок та виплата пенсій, було визначено пенсію позивача, що відповідає положенням ст. 119 Кодексу законів про працю України, п. 1 ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", п. "в" ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 19 та ст. 46 Конституції України.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість та законність Рішення №1962 від 09.11.2002 р. комісії по призначенню і виплаті пенсій управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі, яке було прийняте відповідно до компетенції органу, що його видав та згідно діючого пенсійного законодавства, а тому підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не вбачається.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 26 червня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 вересня 2003 року - залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.