Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Антрацитівського міського суду Луганської області від 1 липня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 11 листопада 2004 року у справі №2624 за позовом ОСОБА_1 до Антрацитівського управління праці і соціального захисту населення про стягнення суми, -

В грудні 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Антрацитівського управління праці і соціального захисту населення, в якому просив стягнути з відповідача 6150,00 грн. виплати одноразової допомоги за роботу пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що призвело до втрати здоров'я та отримання групи інвалідності.

Рішенням Антрацитівського міського суду Луганської області від 1 липня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 11 листопада 2004 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

_________________________________________________________________________________________________________________

Справа № К-14895/07 Доповідач: Леонтович К.Г.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в період з 18.10.1986 р. по 19.12.1986 р. позивач згідно направлення міськвиконкому знаходився на військових зборах, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в зв'язку з чим отримав захворювання і в 1994 році був визнаний інвалідом 3 групи, а в 2002 році інвалідом 2 групи.

У квітні 1994 року позивач звернувся до Антрацитівського управління праці і соціального захисту населення щодо визначення розміру та призначення пенсії.

Під час нарахування пенсії в 1994 році позивач працював на Біловодському МДПМК №31-3. З урахуванням ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 р. (836-96-п) при призначенні пенсії за інвалідністю відповідач не повинен був здійснювати йому виплату одночасної компенсації, адже дана виплата мала здійснюватися за місцем роботи особи.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про безпідставність позовних вимог, заявлених до Антрацитівського управління праці і соціального захисту населення, щодо стягнення 6150,00 грн. за роботу пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що призвело до втрати здоров'я та отримання групи інвалідності.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Антрацитівського міського суду Луганської області від 1 липня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 11 листопада 2004 року - залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.