К-7418/07 Про повернення надмірно сплаченого податку - 26.02.2009 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Відділ Державного казначейства у Калінінському району м. Донецька, про повернення податку, стягнення штрафу та моральної шкоди, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 01 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 02 березня 2007 року, -

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до Калінінського районного суду м. Донецька з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Відділ Державного казначейства у Калінінському району м. Донецька, про повернення надмірно сплаченого податку в розмірі 116,90 грн., стягнення штрафу в розмірі 116,90 грн. та моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 01 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02 березня 2007 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ДПІ у Калінінському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 частку суми надмірно сплаченого податку внаслідок застосування права на податковий кредит у розмірі 116,90 грн., та штраф за неповне повернення цієї части суми надмірно сплаченого кредиту внаслідок застосування права на податковий кредит в розмірі 116,90 грн. В задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди відмовлено.

У касаційній скарзі на вказані судові рішення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ставить питання про їх скасування в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працює заступником головного бухгалтера по податкам ВАТ "Донецьккокс". Відповідно до платіжного доручення № 5466 від 22.08.2005 вона із заробітної плати за 2005 рік сплатила 1800 грн. на рахунок Донецького юридичного інституту за навчання.

Згідно з п. 5.1.1 ст. 5.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.

Маючи право на податковий кредит, позивач 01.03.2006 подала до відповідача податкову декларацію про доходи за 2005 рік, документи про сплату грошової суми за навчання у розмірі 1800 грн., та розрахунок податку, що підлягає поверненню у розмірі 233, 99 грн., який проведено з наступного: загальна сума заробітку за 2005 рік 25741,93 грн., з якої відрахована сума обов'язкових внесків 899,21 грн., відрахована сума за навчання 1800 грн., загальна сума, яка підлягає оподаткуванню 2995,55 грн. на ставку 13% склала податок у розмірі 2995,55 грн. Сума податку, яка підлягає поверненню позивачу як різниця між сумою сплаченого нею за 2005 рік податку у розмірі 3220,72 грн. і сумою, зменшеною на податковий кредит у розмірі 2995,55 грн., складає 233, 99 грн.

Однак, відповідач, керуючись Рекомендаційним листом ДПА України 28.12.2005, повернув позивачу лише 117,09 грн.

Суди обґрунтовано виходили з того, що алгоритм розрахунку, яким скористався відповідач при визначенні права позивача на податковий кредит, вказаний в Рекомендаційному листі ДПА України від 28.12.2005, не є обов'язковим для його застосування, так як він носить рекомендаційний характер, змінює порядок визначення та розрахунок податкового кредиту, встановлений Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) .

Отже, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку позовні вимоги ОСОБА_1 в частині повернення їй надмірно сплаченого податку у розмірі 116,90 грн. ( 233,99-117,90) повністю обґрунтовані, базуються на нормах Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) , та підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідно до підпункту 20.4.2 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" відповідач повинен вплатити на користь позивача штраф у розмірі 100% від суми несплаченого своєчасно податкового кредиту, що становить 116,90 грн.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька відхилити, а постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 01 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 02 березня 2007 року залишити без змін.