К-9826/07 Про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків - 21.10.2008 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року у справі №540/20-06 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області до дочірнього підприємства "Спеціалізоване сервісне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Сигма, ЛТД.К" про стягнення суми, -

УПФУ в м. Ірпені звернулось до суду з позовом до ДП "Спеціалізоване сервісне підприємство ТОВ "Сигма, ЛТД.К" про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 9556,38грн.

Постановою господарського суду Київської області від 11 січня 2007 року позов задоволено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року рішення суду першої інстанції змінено та стягнуто з відповідача на користь позивача 714,60грн.

В касаційній скарзі УПФУ в м. Ірпені просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та змінити постанову суду першої інстанції, стягнувши з відповідача на користь позивача 9443, 61грн. заборгованості зі сплати страхових внесків.

В запереченнях на касаційну скаргу ДП "Спеціалізоване сервісне підприємство ТОВ "Сигма, ЛТД.К" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції, як законну та обґрунтовану, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ДП "Спеціалізоване сервісне підприємство ТОВ "Сигма, ЛТД.К" відповідно до статей 14, 15 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІУ (1058-15) ) є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 1 Закону № 1058-ІУ до страхових внесків віднесено кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно з законодавством, що діяло раніше; кошти сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно абз. 6 ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-ІV перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). Остаточний розрахунок за базовий звітний період (у даному випадку календарний місяць) здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із закінчення цього періоду відповідно до п.5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. за№ 64/866 (z0064-04) .

Відповідно до положень п. 5.1 зазначеної Інструкції кожен суб'єкт господарювання повинен своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Ставка збору на обов'язкове пенсійне страхування згідно п.1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п.1 ст. 1 цього закону встановлена у розмірі 32% від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом першим і другим п.1 ст. 2 даного Закону. Сплата страхового збору є обов'язковою для всіх суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форми власності.

Згідно ст. 19 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суму фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) , виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасової непрацездатності.

Згідно ч.6 ст. 20 Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходів), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або виручки від реалізації товарів(послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахуванням за дорученням одержувача на будь які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. Згідно Інструкції про порядок обчислення і плати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 (z0064-04) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. за № 64/866 (z0064-04) .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач наполягає стягнути з відповідача заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період грудень 2005 року - листопад 2006 року. Нарахована заробітна плата ДП "Спеціалізоване підприємство ТОВ "Сигма ЛТД.К." за період з грудня 2005 року - листопад 2006 року становить 28836,38грн. Нараховані страхові внески до Пенсійного фонду на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період грудень 2005 року - листопад 2006 року складають 10 301, 38 гривень (а.с. 6).

Фактично виплаченої заробітної плати згідно уточнення складає 3743,15 грн. (а.с. 141). В пропорційному розмірі страхових внесків ДП "Спеціалізоване підприємство ТОВ "Сигма ЛТД.К." повинно було сплатити 1337,40грн. На підставі наданих документів - платіжних доручень - ДП "Спеціалізоване підприємство ТОВ "Сигма ЛТД.К." сплатило страхових внесків за грудень 2005 року 111.0+7.0 гривень, за січень-березень 2006 року -30,0+5,0+80,0 гривень, за липень - вересень 2006 року - 40,+64,0+7,0+111,0 гривень, за жовтень-листопад 2006 року - 202,8 гривень. Що складає - 622,80 гривень за весь період вказаний на стягнення позивачем. Залишок не сплачених страхових внесків складає 714.6 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.

Доводи позивача про те, що сплачені суми були зараховані на погашення Існуючий раніше недоїмки по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у порядку календарної черговості правомірно не прийняті судом апеляційної інстанції, оскільки у позовній заяві вказаний період з грудня 2005 року по листопад 2006 року за який позивач просить стягнути не сплачені суми. Представлені до апеляційного суду платіжні доручення чітко визначають призначення платежу, а саме сплату страхових внесків із заробітної плати на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період грудень 2005 року-листопад 2006 року до Пенсійного фонду.

За наведених вище обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що заборгованість відповідача становить 714,60грн.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області відхилити, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року - залишити без змін.