Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Харченка В.В., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Шосткінського міського благодійного фонду "Хесед Шолом" на постанову господарського суду Сумської області від 07 листопада 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19 березня 2007 року у справі №АС-4/430-06 за позовом Шосткінського міського благодійного фонду "Хесед Шолом" до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та виконавчого комітету Шосткінської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправними,-

У червні 2006 р. Шосткинський міський благодійний фонд "Хесед Шолом" звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій та бездіяльності Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та виконавчого комітету Шосткинської міської ради щодо невиконання ними протягом 2005р. обов'язку по підбору та працевлаштуванню інвалідів до організації позивача.

Постановою господарського суду Сумської області від 07 листопада 2006 року, яка залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19 березня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу виконавчий комітет Шосткинської міської ради просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судами встановлено, що листом від 24.02.2006р. Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а також листом від 15.05.2006р. виконавчий комітет Шосткинської міської ради позивачу доведено про відповідні порушення вимог законодавства та пропонувалось в добровільному порядку сплатити штрафні санкції за нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда у 2005 р.

Позивач не виконав вимоги, викладені в листах відповідачів, в зв'язку з чим, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з відповідною вимогою до суду.

Позивач також звернувся до суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, посилаючись при цьому на те, що відповідачі не виконали свої обов'язки щодо підбору та працевлаштуванню інвалідів у 2005 році в організації позивача, на те, що відповідно до Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" (531/97-ВР) діяльність благодійників і благодійних організацій має суспільний характер, що не суперечить їх взаємодії з органами державної влади і не позбавляє права на отримання державної допомоги. Крім того, на думку позивача дії відповідачів, суперечать державній політиці у сфері соціального захисту інвалідів, створюють перешкоди функціонування організації відповідача, яка створена для соціально корисної діяльності, примушуючи її до відповідальності за соціально корисну діяльність, що спрямована на досягнення тих же цілей, що і працевлаштування інвалідів, а також на ті ж цілі, що й стягнення штрафних санкцій, в зв'язку з чим, не є добросовісними, розсудливими, обґрунтованими та пропорційними, такими, що вчинені всупереч меті, щодо якої їм надані відповідні повноваження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Фонд соціального захисту інвалідів діє на підставі Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) та положення про Фонд соціального захисту інвалідів і є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Відповідно до абз.2 п.3 вказаного Положення його завданням є здійснення контролю за додержанням підприємствами нормативів робочих місць для забезпечення інвалідів.

Підпунктом 3 Положення Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, а відповідно до п. 6 фонд повинен сприяти створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів. Крім того, на підставі п. 11 положення фонд надає інформаційно-консультативні послуги інвалідам, підприємствам, установам і організаціям з питань, що належать до їх компетенції.

Відповідно до ст. 18 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Разом з тим, відповідно до п.п. 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Кабінетом Міністрів України № 314 (314-95-п) від 03.05.1995 р. (надалі -Положення), підприємства повинні інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

На підставі п. З зазначеного Положення, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інвалідів.

Тобто, на підприємство хоч і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але воно повинне створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць відповідні органи.

За наведених вище обставин, а також того, що відповідно до листа Шосткинського міськрайонного центру зайнятості № 02-05/1912 від 11.07.2006 р. позивач не звертався протягом 2005 р. з заявкою про направлення до організації інвалідів для працевлаштування, не повідомляв уповноважені органи про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів, не надавав доказів виконання в 2005 р. передбаченого законом нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів, то суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивачем не доведено, яке саме його право порушено внаслідок діяльності відповідачів, та не доведено які саме дії відповідачів є протиправними, та підставно відмовили в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушені норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочин ства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Шосткінського міського благодійного фонду "Хесед Шолом" відхилити, а постанову господарського суду Сумської області від 07 листопада 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19 березня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.