Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Харченка В.В., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову господарського суду Харківської області від 02 листопада 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20 березня 2007 року у справі №АС-41/69-06 за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова до Виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання рішення нечинним,-

ДПІ у Московському районі м. Харкова звернулась до суду з позовом до Виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним рішення від 27 грудня 2005 року №1741.

Постановою господарського суду Харківської області від 02 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20 березня 2007 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі Виконавча дирекція Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в період з 14.11.2005р. по 09.12.2005р. Московською районною виконавчою дирекцією Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено перевірку повноти нарахування, своєчасного і повного перерахування страхових внесків та використання коштів Фонду на виплату встановлених видів допомоги по соціальному страхуванню, путівок і дотримання діючих положень щодо оздоровлення та позашкільного обслуговування дітей ДПІ у Московському районі м. Харкова за період з 01.01.2004р. по 01.10.2005р. про що було складено акт від 09.12.2005 р. № 1411.В даному акті зазначено про надлишкове використання коштів Фонду з порушенням чинного законодавства в сумі 55592,62грн., а саме: п.2 ст.2, п.2 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням"; п.2 ст.21, ст.37, п.2 ст.53 вказаного Закону, постанови КМУ від 26.04.2003р. №605 (605-2003-п) "Про внесення змін до постанови КМУ від 07.03.2001р. №225 (225-2001-п) ", п.4, п.6, п.14, п.20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (затверджений постановою КМУ від 26.09.01 №1266 (1266-2001-п) ); п.2 ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням і похованням", ст. 93 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2003р. №2285; п.1 ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням і похованням".

За розрахунками відповідача виплаті Калініченко О.В. підлягала сума в розмір 10760,99грн., а Міщенко Н.К. - 20970,90грн.. Різниця між розрахунками ДПІ та відповідача склала; щодо Калініченко О.В. 1211,71грн. (11972,70грн. - 10760,99грн.) щодо Міщенко Н.К. 49557,11грн. (70528,01грн. -20970,90грн.).

Відповідач не заперечує наявності страхових випадків стосовно Міщенко Н.К. та Калініченко О.В. Отже, згідно з законом вказаним особам має бути нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності.

В акті перевірки фахівцями Фонду розмір середньоденної заробітної плати для обчислення сум страхових виплат на випадок тимчасової втрати працездатності для Міщенко Н.К. та Калініченко О.В. розрахований шляхом ділення 4100грн. (максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких відповідно до Законів України справляються страхові внески до Фондів у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків) на кількість робочих днів в місяці (згідно балансу робочого часу), в якому настав страховий випадок. Тобто обмежується розмір середньоденної (середньогодинної) заробітної плати для розрахунку страхових виплат.

Однак, даний метод розрахунку середньої заробітної плати для обчислення сум страхових виплат не відповідає порядку розрахунку середньої заробітної плати, передбаченому "Порядком обчислення середньої заробітної платні (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням", затвердженому Постановою КМУ від 26.09.2001р. №1266 (1266-2001-п) і обмежує максимальний розмір середньоденної заробітної плати для обчислення страхових виплат, що також не передбачено вищеназваним Порядком.

Розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності є гранична сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, згідно ч.2 ст.21 Закону. Тому обчислена середньоденна (середньогодинна) заробітна плата в розрахунку на місяць не може перевищувати граничну суму місячної заробітної плати - 4100грн.

Обчислення страхових виплат виданих на ім'я Міщенко Н.К. та Калініченко О.В., проведено ДПІ Московському районі м. Харкова у відповідності з вимогами "Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням", затвердженому Постановою КМУ від 26.09.2001р. №1266 (1266-2001-п) , що підтверджується даними бухгалтерського обліку.

Розрахунок страхових виплат, проведений фахівцями Фонду і викладений у акті перевірки від 09.12.2005р. №1411 не відповідає порядку розрахунку середньої заробітної плати, передбаченому Порядком №1266, як і висновки акту перевірки в частині необґрунтованого нарахування допомоги з тимчасової втрати непрацездатності й віднесення затрат за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 49557,11грн. по листах непрацездатності, виданих на ім'я Міщенко Н.К., та на суму 1211,71грн. по листу непрацездатності, виданого на ім'я Калініченко О.В., також не відповідають документам бухгалтерського обліку ДПІ у Московському районі м. Харкова.

Існування порушень у визначенні ДПІ нарахованої Міщенко Н.К. та Калініченко О.В. за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, відповідачем не виявлено та належними доказами не доведено. Порушень у визначенні ДПІ кількості відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді відповідачем також не встановлено.

Правила нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності встановлені нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001р. №1266 (1266-2001-п) , а також вимогами Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленим народженням і похованням" від 18.01.2001р. №2240-111 (2240-14) , Законом України "Про державний бюджет на 2005р" в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ (2505-15) , Постанови КМУ "Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найнятих робітників, доходу (прибутку), оподаткування сукупного доходу оподаткування (граничної суми заробітної плати (доходу), з якою сплачуються страхові внески до соціальних фондів" від 07.03.2001р. №225, Постанови КМУ від 26.09.2001р. №1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" (1266-2001-п) затверджено "Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" (надалі Порядок №1266).

Пунктом 1 Порядку №1266 (1266-2001-п) передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхові випадки) у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найнятих робітників.

Згідно п. З Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

Згідно пункту 4 Порядку розрахунковим періодом для застрахованих осіб є останні 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (в тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно де Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) , та підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплаті/ вказаного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувались страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що до середньої заробітної платі (доходу) включається заробітна плата (дохід) у межах максимальної величині (граничної суми) заробітної плати (доходу) та оподаткованого доходу (прибутку) з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язковою державного соціального страхування.

Статтею 93 Закону України "Про державний бюджет на 2005р." від 25.03.2005 р.№2505-1У (2505-15) , встановлена з 1 січня 2005р. максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доході (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плат (доходу), з яких відповідно до Законів України справляються страхові внески і Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійного фонду України, в розмірі 4100 гривен на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.

Пунктом 13 Порядку №1266 (1266-2001-п) визначено, що у випадках, не зв'язаних застосуванням підсумкового обліку робочого часу, для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця використовується середньоденна заробітна плата (дохід).

Пунктом 14 Порядку визначено, що середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески: на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім розрахунку страхових виплат добровільно застрахованим особам) та для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця; на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування святкових і неробочих днів, установлених законодавством) - за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, для осіб, робочий час яких у зв'язку з особливостями умов праці не піддається точному обліку, для осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент тощо), та для добровільно застрахованих осіб за усіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Правильність розрахунків ДПІ по обчисленню допомоги Міщенко Н.К. та Калініченко О.В. підтверджена висновком судово-економічної експертизи від 21.06.2006 р. №3124, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Н.С. Бокаріуса.

Отже, оскільки порядок обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності визначений п.14 Порядку ДПІ не порушено, то суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку по обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відхилити, а постанову господарського суду Харківської області від 02 листопада 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20 березня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.