ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2008 року № К-4518/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.І.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Патюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2008 р.
та постанову господарського суду Сумської області від 10.08.2007 р.
у справі № АС4/324-07 господарського суду Сумської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ряснянське"
до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції
за участю прокурора Сумської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Сумської області від 10.08.2007 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2008 р., задоволено позовні вимоги ТОВ "Ряснянське" та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення 683/23 Сумської МДПІ від 29.05.2007 р. № 0000062310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 166441,35 грн.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Сумська МДПІ оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення – без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на слідуюче.
Судами встановлено, що за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2006 р. ТОВ "Ряснянське" подало уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий-липень 2006 р.
По поданих уточнюючих розрахунках позивач отримав бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 146425,65 грн., тоді як залишилась невідшкодованою сума в розмірі 166441,35 грн.
Суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені в уточнюючих розрахунках податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2 місяць 2006 р., 5 місяць 2006 р., 6 місяць 2006 р. та 7 місяць 2006 р., повністю підтверджені за результатами проведених камеральних перевірок і будь-які зауваження з боку відповідача були відсутні, тобто податковим органом фактично підтверджена правомірність дій позивача.
З 26.03.2007 р. по 10.05.2007 р. відповідачем була проведена виїзна планова перевірка ТОВ "Ряснянське" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2006 р., за результатами якої складено акт від 17.05.2007 р. №11-23-013/30841386/27.
На підставі висновків акту перевірки Краснопільським відділенням Сумської МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення 683/23 від 29.05.2007 р. 0000062310/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 166441,35 грн.
Зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу здійснено за 2 місяць 2006 р., 3 місяць 2006 р., 5 місяць 2006 р., 6 місяць 2006 р., 7 місяць 2006 р., тобто за періоди, які були заявлені в уточнюючих розрахунках податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, та які вже були перевірені виїзними позаплановими документальними перевірками.
Визнаючи недійсним спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ТОВ "Ряснянське" сплатило суму податкового кредиту у розмірі 166441,35 грн. у місяцях, які є попередніми до тих, в яких були заявлені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Сума бюджетного відшкодування позивачем була визначена на підставі отриманих податкових накладних, сплата її підтверджується платіжними дорученнями та квитанціями до прибуткових касових ордерів, отриманими податковими накладними та результатами проведених позапланових виїзних документальних перевірок.
Таким чином, за висновком судів, позивач повністю виконав вимоги п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР щодо надмірної сплати податку.
Колегія суддів погоджується з даною позицією судів і вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.
Згідно пп. 7.7.1 вказаної статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як встановлено судами, суму податкового кредиту у розмірі 166441,35 грн. ТОВ "Ряснянське" сплатило у місяцях, які є попередніми до тих, в яких були заявлені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Згідно пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ХІІ від 21.12.2000 р., заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Оскільки з моменту виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування минуло менше ніж 1095 діб, то ТОВ "Ряснянське" має право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за податкові періоди: 2 місяць 2006 р., 3 місяць 2006 р., 5 місяць 2006 р., 6 місяць 2006 р., 7 місяць 2006 р.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що при прийнятті рішень судами враховано ту обставину, що в ході перевірок Сумська МДПІ не встановила з боку ТОВ "Ряснянське" порушень Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР)
при формуванні сум податкового зобов’язання та податкового кредиту та визначенні від’ємного значення за січень-липень 2006 р. в порядку, визначеному пп. 7.7.1 даного Закону.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2008 р. та постанову господарського суду Сумської області від 10.08.2007 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
Судді (підпис) Брайко А.І.
(підпис) Голубєва Г.К.
(підпис) Карась О.В.
(підпис) Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Патюк А.О.