Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ЛОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішині Хмельницької області, ДП НАЕК "Енергоатом" ВП "Хмельницька АЕС" про визнання права на пенсію на пільгових умовах, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішині Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 березня 2007 року і постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2007 року, -

В листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішині Хмельницької області (далі-УПФ), ДП НАЕК "Енергоатом" ВП "Хмельницька АЕС" про визнання права на пенсію на пільгових умовах.

Зазначала, що з 19 січня 1990 року працює на ВП "Хмельницька АЕС", обіймає посаду дезактиваторщика приміщень цеху дезактивації, виконувана робота відноситься до шкідливих умов праці визначених Списком №1.

Після досягнення необхідного віку, звернулася до УПФ з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, однак період роботи з 22 серпня 1992 по 16 грудня 1992 роки (далі спірний) не атестований, у зв'язку з чим УПФ відмовляється включити його у пільговий стаж, що порушує права, а тому посилаючись на ці обставини просила визнати і включити спірний період до пільгового стажу за Списком №1.

Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 березня 2007 року позов задоволено, постановлено визнати роботу ОСОБА_1 в період з 22 серпня 1992 по 16 грудня 1992 роки в шкідливих умовах за Списком №1 і зобов'язано УПФ включити його до пільгового стажу для призначення пенсії.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2007 року, рішення суду першої інстанції змінено, визнано нечинною відмову УПФ зарахувати та зобов'язано зарахувати період роботи позивачки з 22 серпня 1992 по 16 грудня 1992 роки до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

У касаційній скарзі УПФ посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувані рішення судів скасувати.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що ОСОБА_1 у спірний період працювала дезактиваторщиком приміщень цеху дезактивації ВП "Хмельницька АЕС", робота за своїм характером дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1. При цьому апеляційний суд змінюючи рішення суду першої інстанції визнав нечинною відмову УПФ зарахувати спірний період роботи і зобов'язав зарахувати його для призначення пенсії на пільгових умовах.

Проте до таких висновків суди дійшли без з'ясування дійсних прав та обов'язків сторін, в порушення норм матеріального і процессуального права.

Як вбачається з позовних вимог, ОСОБА_1 просила визнати виконання роботи у ВП "Хмельницька АЕС" в особливо шкідливих умовах праці з 22 серпня 1992 по 16 грудня 1992 роки за Списком №1 та зобов'язати УПФ зарахувати до стажу, що дає право на пільгову пенсію. В ході розгляду справи позовні вимоги не збільшувала.

За цих обставин і вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для зміни судового рішення у апеляційного суду не було, оскільки ОСОБА_1 не заявляла вимоги щодо протиправності рішення чи дій УПФ з предмету спору.

Виходячи з меж позовних вимог і вимог статей 3, 17, судам слід було також з'ясувати чи належить даний спір до компетенції адміністративних судів.

Визнавши умови праці позивачки такими, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно Списку №1, суди не врахували порядок і вимоги закону, за якими таке право встановлюється.

Відповідно до п."а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, право на такий вид пенсії мають, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Тобто, Закон встановив підстави і умови, за яких може бути призначена пільгова пенсія, і одним з таких є проведення атестації робочих місць, яка визначає характер виконуваної роботи та віднесення до відповідного Списку.

Як вбачається з матеріалів справи, атестація робочого місця позивачки проведена у грудні 1997 року .

При цьому судам слід було врахувати, що відповідно до Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18 листопада 2005 року (z1451-05) , якщо атестацію робочих місць проведено до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію зазначеного Порядку) до пільгового стажу зараховується п'ятирічний період роботи, що передує даті видання наказу про атестацію, а також період впродовж п'яти років після вперше проведеної атестації. Якщо атестація вперше проведена після 21 серпня 1997 року, в разі підтвердження зазначеного права до пільгового стажу зараховується п'ятирічний період, що передує даті видання наказу про її проведення.

Тому судам з урахуванням зазначених вимог слід було з'ясувати характер виконуваної роботи позивачки у спірний період, а не обмежуватись посиланням лише на довідку ВП "Хмельницька АЕС" №51/610 від 24 листопада 2006 року, яка у розумінні закону не розкриває характеру роботи ОСОБА_1

За таких обставин, оскаржувані рішення судів не можна визнати законними і обґрунтованими.

У відповідності зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Неповне з'ясування судами дійсних обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності і обґрунтованості.

Тому ухвалені рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касацій скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області задовольнити.

Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 березня 2007 року і постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.