Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О.,

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Горбатюка С. А.,

При секретареві - Ліщинській В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості по виплаті пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 06 вересня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2004 року, -

У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м. Сімферополя з позовом до УПФ України в Залізничному районі м. Сімферополя про стягнення заборгованості по виплаті пенсії.

Свої вимоги мотивував тим, що йому як особі льотного екіпажу повітряних суден цивільної авіації 30.09.1991 була призначена пенсія за вислугу років. У листопаді 2003 року він звернувся до УПФ в Залізничному районі м. Сімферополя із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України від 17.11.1999 "Про внесення змін в деякі закони України" (1222-14) , але йому було відмовлено. Вважав зазначені дії неправомірними та просив суд зобов'язати УПФ України в Залізничному районі м. Сімферополя зробити перерахунок пенсії.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 06 вересня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2004 рок, позов задоволено. Стягнуто з УПФ України в Залізничному районі м. Сімферополя на користь ОСОБА_1. заборгованість по виплаті пенсії за період з листопада 2003 року по березень 2004 року включно в сумі 1413,72 грн., а також витрати по оплаті державного мита в сумі 51 грн., всього - 1464,72 грн. Зобов'язано УПФ України в Залізничному районі м. Сімферополя здійснити перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 згідно з вимогами діючого законодавства, тобто з урахуванням коефіцієнта заробітної плати по народному господарству України за жовтень 2003 року.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, УПФ України в Залізничному районі м. Сімферополя звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який передав її в порядку, визначеному п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі УПФ України в Залізничному районі м. Сімферополя ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Справа розглянута судами першої та апеляційної інстанцій до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , а тому суд касаційної інстанції перевіряє додержання норм матеріального і процесуального права, що діяли під час розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що УПФ України в Залізничному районі м. Сімферополя неправомірно відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Однак з такими висновками судів погодитись не можна, оскільки вони ґрунтуються на неправильно застосованих нормах матеріального права.

Судами встановлено, що позивачеві було призначено пенсію за вислугу років як працівнику льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.

Після цього в законодавство України, яке регулює пенсійне забезпечення, були внесені зміни. Законом України від 17 листопада 1999 року № 1222-ХІV (1222-14) (у пункті 2 розділу 2 "Прикінцеві положення") "Про внесення змін до деяких законів України" (далі - Закон України № 1222-ХІV (1222-14) ) передбачено, що дія статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" поширюється на працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, котрі вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом (воно відбулося 7 грудня 1999 року).

Оскільки позивач вийшов на пенсію до зазначеної дати, то на підставі наведеної норми Закону України № 1222-ХІV (1222-14) згідно з розпорядженням Управління ПФУ від 31 серпня 2001 року йому було перераховано пенсію і призначено її з грудня 2001 року. При розрахунку максимального розміру пенсії була використана величина середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за період із грудня 1998 року по листопад 1999 року включно, що відповідало вимогам частини третьої статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції Закону України № 1222-ХІV (1222-14) ), якою встановлено, що розмір пенсії осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-спостерігачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 року № 374 (374-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону України від 21 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (796-12) ", а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались" встановлено, що з 1 квітня 2002 року збільшено на 12 відсотків пенсії непрацюючим пенсіонерам, зокрема із числа працівників льотно-випробного складу авіації та осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.

До видання зазначеної постанови рішення про підвищення розміру пенсій працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалися.

Не було у відповідача законних підстав збільшувати пенсію позивачеві на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства і відповідно до підпункту "в" пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року № 418 (418-92-п) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), тому що це можливо лише в разі підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України, а він у 2001 році таких рішень не приймав.

Враховуючи наведене, відповідач обґрунтовано відмовив позивачеві в перерахунку пенсії.

Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, то, за правилами ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, оскаржувані рішення підлягають скасуванню з постановленням нового, про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 229, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 06 вересня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2004 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості по виплаті пенсії.

Постанова оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.