Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О.,

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Горбатюка С. А.,

При секретареві - Ліщинській В. О.,

З участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача Захарко В. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2007 року, -

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом до УПФ України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом ІІІ групи. Крім того, статтею 14 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ (796-12) ) його віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону йому призначено державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір яких повинен визначатися, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач визначив розмір зазначених пенсій позивачеві згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) (далі - Постанова КМУ № 1), виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних пенсій та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19,91 грн.

Позивач стверджував, що статтями 50 та 54 Закону № 796-ХІІ встановлено, що він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір його пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій. Тому він звернувся до відповідача щодо проведення відповідного визначення та перерахунку зазначених пенсій, однак отримав відмову.

Просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, встановити її в розмірі 3074,40 грн. та стягнути недораховану пенсію в сумі 9949,40 грн.

Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2007 року, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 2986,56 грн., стягнуто з відповідача на користь позивача недонарахованої пенсії з 21.07.2006 по 01.12.2006 в сумі 8230,43 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі УПФ України в Богородчанському районі Івано-Франківської області ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та направлення справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, відповідач зазначає, що в апеляційній скарзі він просив викликати його в судове засідання для здійснення повного і всебічного захисту його порушеного права. Проте апеляційний суд не повідомив його про дату, час і місце розгляду справи, чим допустив грубе порушення норм процесуального права.

В матеріалах справи (а.с.62) є розписка на ім'я УПФ України в Богородчанському районі Івано-Франківської області, в якій зазначені дата і час розгляду справи, однак на зворотній стороні відсутнє повідомлення про отримання повістки.

Отже, відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 227 КАС України судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи вищевикладене, ухвала Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2007 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, оскільки порушення процесуального права допущені цим судом.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2007 року скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.