К-19414/06 Про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення - 16.10.2008 Прийняття

У жовтні 2005р. позивач звернувся до господарського м.Києва з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП №0000401606/0 від 15.08.2005р. та №0000401606/1 від 23.08.2005р. а також про визнання недійсним рішення СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП №10346/10/16-611 від 19.09.2005р. про результати розгляду первинної скарги.

Постановою господарського суду м.Києва від 25 листопада 2005р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24 березня 2006р., позовні вимоги було задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами справи не підтверджуються висновки податкового органу щодо порушення позивачем встановленого порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу ввезеного природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних договорів України. Не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи в судах попередніх інстанцій також і висновки податкового органу про перевищення позивачем обсягів природного газу, отриманого в березні 2003р..

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, до суду касаційної інстанції звернувся відповідач, яким у касаційній скарзі поставлено питання про скасування постанови суду першої інстанції від 25.11.2005р., ухвали суду апеляційної інстанції від 24.03.2006р. та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання позивачем податкового та валютного законодавства при ввезенні на митну територію природного газу туркменського походження та його продажу у І кварталі 2003р.. За наслідками проведеної перевірки було складено акт №441/16-6/20077720 від 10.08.2005р..

Висновками вказаного акту перевірки було встановлено порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1, ст. 4, пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2003р. на суму 27897425,00 грн., а саме, встановлено, що обсяги природного газу, що надійшли на митну територію України в березні 2003р. по контракту №101 від 05.12.2002р. на 504930,774 тис. куб.м., більше ніж НАК "Нафтогаз України" було отримано в березні 2003р. від ДТК "Туркменнафтогаз" в рамках контракту від 14.05.2001р. №14/404, укладеного на виконання "Угоди про постачання природного газу з Туркменистану в Україну в 2002р.-2006 роках", тому, на ввезення такої кількості газу не розповсюджується дія ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" та, як наслідок, при ввезенні газу повинен нараховуватись податок на додану вартість на загальних підставах згідно Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

На підставі вказаних висновків податковим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000401606/0 від 15.08.2005р. відповідно до якого позивачу нараховано 27897425,00грн. податку на додану вартість та застосовано штрафні фінансові санкції в розмірі 27897425,00грн..

За результатами розгляду скарги позивача контролюючим органом прийнято рішення №10346/10/16-611 від 19.09.2005р., яким податкове повідомлення-рішення №0000401606/0 від 15.08.2005р. залишено без змін, а скарга без задоволення.

В подальшому податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000401606/1 від 23.08.2005р. яким сума податкового зобов’язання залишилась незмінною.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

Відповідно до Спільного Розпорядження Президента України Л.Д. Кучми та Президента Туркменистану С.А. Ніязова від 04.10.2000р. "Про будівництво і фінансування інвестиційних об’єктів загальнодержавного значення в Туркменистані" Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова від 09.08.2001р. №967 (967-2001-п) "Про будівництво і фінансування інвестиційних об’єктів загальнодержавного значення в Туркменистані".

Пунктом 2 вищевказаної Постанови Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції доручено забезпечити реєстрацію контрактів (договорів) на виконання робіт, надання послуг та поставки обладнання для будівництва інвестиційних об’єктів в Туркменістані.

Також визначено, що фінансування інвестиційних об’єктів здійснюється за рахунок туркменського природного газу, який постачається через НАК "Нафтогаз України".

НАК "Нафтогаз України" зобов’язана забезпечити своєчасне проведення розрахунків відповідно до контрактів (договорів), укладених нею із суб’єктами господарювання.

Додатоком до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2001р. №967 (967-2001-п) визначено перелік вітчизняних суб’єктів господарювання, що беруть участь у будівництві інвестиційних об’єктів в Туркменистані.

Між Урядом України та Урядом Туркменістану було укладено "Угоду про постачання природного газу з Туркменістану в Україну в 2002-2006 роках" (надалі по тексту – Угода), підписану 14.05.2001р. Президентом України Л.Д. Кучмою та Президентом Туркменістану С.А. Ніязовим.

Статтею 2 вищевказаної Угоди від 14.05.2001р. передбачено, що українська сторона має забезпечити закупівлю, транспортування і розрахунки за туркменський природний газ. Статтею 4 вищезазначеної Угоди зазначено, що НАК "Нафтогаз України" та ДТК "Туркменнафтогаз" (Державна торгова корпорація "Туркменнафтогаз") доручається укладення контракту купівлі-продажу природного газу на 2002 – 2006 роки і визначення в ньому постачання на 2002 рік по 40 млрд. куб. м природного газу за ціною 42 долари США за 1000куб.м на умовах розрахунків, які будуть визначені в контракті купівлі-продажу природного газу.

На виконання ст. 4 вказаної Угоди НАК "Нафтогаз України" та ДТК Туркменнафтогаз" було укладено контракт купівлі-продажу природного газу №14/404 від 14.05.2001р. згідно ст. 5 Угоди та п.2.2 контракту №14/404 від 14.05.2001р. ціна на туркменський природний газ, уточнені об’єми та графіки постачання на 2003-2006 роки та умови розрахунків визначаються додатковими угодами до контракту купівлі-продажу. Відповідно до додаткової угоди №3 від 26.10.2002р. до контракту №14/404 уточнено обсяги поставки природного газу для НАК "Нафтогаз України", а саме на 2003р. обсяг поставки туркменського газу складає 31500000,000тис. куб.м., в тому числі у першому кварталі 8500000,000 тис. куб. м..

У березні 2003р. між НАК "Нафтогаз України" - покупець та Будівельною корпорацією "УкрАзіаБуд" (надалі – БК "УкрАзіаБуд") – продавець було укладено договір купівлі-продажу №14/260 від 27.03.2003р., за умовами якого продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити газ на кордоні Туркменістан/Узбекистан та/або бо Туркменістан/Казахстан.

Актом прийому-передачі б/н від 08.04.2003р. до вказаного договору від 27.03.2003р. зазначено, що БК "УкрАзіаБуд" в березні 2003р. передано, а НАК "Нафтогаз України" прийнято у відповідності до договору купівлі-продажу природного газу №14/260 від 27.03.2003р. 200000,00 тис. куб.м. природного газу на кордоні Туркменістан/Узбекистан по ціні 125,36грн. за 1000,00куб.м. на загальну суму 25072000,00грн., що підтверджується відповідним рахунком фактурою №20 від 17.04.2003р..

Судами попередніх інстанцій встановлено, що березні 2003р. НАК "Нафтогаз України" отримано від ДТК "Туркменнафтогаз" по контракту №14/404 від 14.05.2001р., укладеному на виконання Угоди між Україною та Туркменистаном, природного газу в обсязі 2702379,919тис. куб.м., та від БК "УкрАзіаБуд" по договору купівлі-продажу №14/260 від 27.03.2003р. в обсязі 200000,000тис. куб.м.. Продано компанії "EURAL TRANS GAS KFT" по контракту №100 від 05.12.2002р.. Також в березні 2003р. НАК "Нафтогаз України" отримано від компанії "EURAL TRANS GAS KFT" по контракту №101 від 05.12.2002р. природного газу в обсязі 3207310,693тис. куб.м., який продано в березні 2003р. споживачам та іншим суб’єктам господарської діяльності.

Різниця між обсягами природного газу, отриманого НАК "Нафтогаз України" в березні 2003р. по контракту № 14/404 від 14.05.2001р., який укладено на виконання Угоди між Україною та Туркменистаном "Про постачання природного газу з Туркменістану в Україну в 2002-2006 роках" від 14.05.2001р., та обсягами природного газу, що надійшов на митну територію України по контракту № 101 від 05.12.2002р. в березні 2003р., становить 504930,774 тис. куб.м. і. (з яких 200000,000 тис. куб.м. отримано НАК "Нафтогаз України" від БК "УкрАзіаБуд" по договору №14/260 від 27.03.2003р. та продано компанії "EURAL TRANS GAS KFT" по контракту №100 від 05.12.2002р., та 304930,774тис. куб.м., який в загальних обсягах було придбано НАК "Нафтогаз України" у компанії "EURAL TRANS GAS KFT" в рамках контракту №101 від 05.12.2002р.).

В редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2001р. №967 (967-2001-п) перелік вітчизняних суб’єктів господарювання, що беруть участь у будівництві інвестиційних об’єктів в Туркменістані не містить БК "УкрАзіаБуд". Лише постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1079 (1079-2003-п) вуло включено БК "УкрАзіаБуд" у відповідний перелік суб’єктів шляхом доповнення графи першої додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2001р. №967 (967-2001-п) .

Таким чином, висновок суду попередніх інстанцій про те, що природний газ в обсязі 200000,00тис. куб.м., який був отриманий НАК "Нафтогаз України" в рамках договору №14/260 від 27.03.2003р., був ввезений на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів є помилковим, оскільки БК "УкрАзіаБуд" лише з 17.07.2003р. включено у перелік суб’єктів на яких може бути розповсюджено дію ст.8. Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" (380-15) .

Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" від 26.12.2002р. з 1 січня 2003р. операції з продажу ввезеного природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Мотивуючи висновок про належність контракту №101 від 05.12.2002р. щодо купівлі НАК "Нафтогаз України" у компанії "EURAL TRANS GAS KFT" до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України судова колегія апеляційної інстанції посилається на постанову Кабінету Міністрів України №258 від 27.02.2002р. (258-2002-п) "Про розрахунки за поставлений з Туркменістану природний газ" якою до документів, що підтверджують здійснення експортно-імпортних операцій, пов'язаних з поставками природного газу згідно з контрактом про купівлю-продаж природного газу від 14.05.2001р. №14/404 віднесено: "копія вантажної митної декларації, за якою оформлено надходження природного газу з Туркменістану на митну територію України за контрактом від 05.12.2002р. №101", однак вказане посилання міститься в редакції цієї постанови лише від 26.03.2003р., а в попередній редакції (від 27.02.2002р.) ані контракт №101, ані компанія "EURAL TRANS GAS KFT" не згадуються.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із твердженням відповідача про те, що газ в об’ємі 304930,774тис. куб.м., придбаний позивачем в січні та лютому 2003р. по контракту №101 не є газом ввезеним на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, а тому не повинен звільнятись від обкладання податком на додану вартість.

Отже, податковим орагном під час проведення перевірки правомірно встановлено порушення позивачем Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) і відображено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні наслідки недотримання закону, а саме.

Визначено НАК "Нафтогаз України" податок на додану вартість за ставкою 20% з продажу природного газу туркменського походження в березні 2003р. в обсязі 504930,774тис. куб. м. за ціною 276,25грн. за 1,0тис. куб.м. (згідно наказу НАК "Нафтогаз України" №74 від 21.02.2003р.), що становить 27897452,26грн. (276,25 х 504930,774 х 20%), також до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у відповідності до п.п. 17.1.3 та п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у розмірі 27897452,26грн. – всього 55794850,00грн..

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалює нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст. 229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків – задовольнити.

Постанову господарського суду м. Києва від 25 листопада 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24 березня 2006 року – скасувати.

В задоволенні позовних вимог Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків – відмовити.