Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І. (доповідач), Лиски Т.О.,

Горбатюка С.А., Сороки М.О.,

Штульмана І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька про перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди,

У березні 2004 року ОСОБА_1звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька перерахувати призначену йому пенсію по інвалідності з урахуванням наявного у нього стажу на час призначення пенсії та відшкодувати завдану неправомірними діями моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказував, що у 1987 році йому на підставі ст. 21 Закону СРСР "Про державні пенсії" від 14.07.1956 року було призначено пенсію інваліду з дитинства ІІІ групи, виходячи зі стажу роботи 00 років 02 місяці та 01 день та заробітку 89 карбованців 84 копійки.

Після призначення пенсії він продовжив працювати.

З 01 січня 1992 року набув чинності Закон України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , відповідно до ст. 25 якого пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання призначаються громадянам при наявності у них стажу роботи в 1 рік до досягнення ними віку 23 років.

Оскільки ОСОБА_1продовжував працювати, то він вважав, що із набуттям чинності вказаним Законом йому слід було перерахувати пенсію, виходячи з набутого ним стажу роботи 5 років, однак цього відповідачем зроблено не було.

Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_1просив задовольнити його позов.

Рішенням Будьонівського районного суду м. Донецька від 19 травня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2004 року, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанції, з 27 січня 1987 року ОСОБА_1перебував на обліку в Пролетарському відділі соціального захисту населення м. Донецька і отримував пенсію по інвалідності як інвалід загального захворювання ІІІ групи на підставі ст. 21 Закону СРСР "Про державні пенсії", після зміни місця проживання пенсію йому виплачував Будьонівський відділ соціального захисту населення м. Донецька.

Пенсія позивачу була призначена виходячи зі стажу роботи 00 років 02 місяці та 01 день та заробітку 89 карбованців 84 копійки в АТИ-21455 за грудень 1986 року.

В зв'язку із встановленням позивачу ІІ групи інвалідності Будьонівським відділом соціального захисту населення м. Донецька було проведено перерахунок призначеної йому пенсії, виходячи з наявних в матеріалах пенсійної справи документів.

У січні 2004 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька, яке здійснювало йому виплату пенсії, із заявою про проведення перерахунку пенсії, додавши копію трудової книжки та довідки про наявний стаж роботи і заробіток за період з 1992 по 1996 рік.

На підставі цієї заяви та доданих до неї документів відповідачем перераховано пенсію ОСОБА_1 з 01 січня 2004 року та встановлено новий розмір пенсії.

Відповідно до ст.ст. 69, 70 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсій за віком або інвалідністю не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за 2 роки роботи підряд після призначення пенсії відповідно до статей 64 - 67 цього Закону.

Якщо пенсіонер, якому при неповному стажі призначено пенсію за віком або пенсію по інвалідності, пропрацював після призначення пенсії не менш як 2 роки, то за його заявою провадиться перерахунок пенсії виходячи із стажу, який є на час перерахунку. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки роботи після попереднього перерахунку.

Якщо пенсіонер, продовжуючи працювати, набув стажу, достатнього для призначення повної пенсії, то за заявою пенсіонера провадиться відповідний перерахунок пенсії, незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі. При цьому повна пенсія по інвалідності встановлюється за умови, якщо пенсіонер має стаж, достатній для призначення повної пенсії відповідно віку пенсіонера на час настання інвалідності (стаття 25).

Перерахунок пенсії провадиться за вибором пенсіонера із заробітку, з якого пенсію було спочатку призначено (або згодом перераховано в порядку, передбаченому статтею 69 цього Закону), або з останнього заробітку.

Згідно із ст. 83 цього ж Закону, пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку:

а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності:

б) пенсії у разі втрати годувальника призначаються з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.

З матеріалів справи видно, що позивач надав необхідні для перерахунку пенсії документи лише 08 січня 2004 року, після чого відповідачем було здійснено йому відповідний перерахунок пенсії.

Таким чином, враховуючи наведені обставини і положення матеріального закону, судами попередніх інстанцій зроблено обґрунтований висновок щодо правомірності дії відповідача та відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують.

За правилами ч.3 ст. - 220-1, ч.1 ст. 224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято законні і обґрунтовані рішення, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 221, 223, 224, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Будьонівського районного суду м. Донецька від 19 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 18 жовтня 2004 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.