Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

секретар судового засідання Мартинко Н.М.,

за участі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у касаційному порядку у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Глибокопотіцької сільської ради Тячівського району Закарпатської області (далі - Глибокопотіцька сільська рада), третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення ради за касаційною скаргою виконавчого комітету Глибокопотіцької сільської ради на постанову апеляційного суду Закарпатської області від 16 травня 2007 року,

У липні 2007 року ОСОБА_3 звернулася в суд з адміністративним позовом до Глибокопотіцької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення ради від 19 листопада 2002 року № 60 про передачу у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 0,22 га.

В обґрунтування позову послалась на те, що рішенням ради у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства була передана земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1, який згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15 лютого 2001 року № 59 належить померлому ОСОБА_1 і спадщина щодо якого в установленому законом порядку, особами, які мають на це право, не оформлена.

Вважає, що вказаним рішенням рада порушила її права, оскільки спадкодавцем є її брат ОСОБА_1, а одним із спадкоємців його син - ОСОБА_4, з яким вона домовилась про продаж будинку.

Просила визнати недійсним та скасувати рішення ради від 19 листопада 2002 року у частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 0,22 га.

Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 16 травня 2007 року постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2006 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення четвертої сесії четвертого скликання Глибокопотіцької сільської ради від 19 листопада 2002 року № 60 в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства земельної ділянки площею 0,22 га, розташованої на території Глибокопотіцької сільської ради.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Глибокопотіцький сільський голова Тячівського району подав касаційну скаргу, в якій вказав на те, що оскаржуване рішення апеляційного суду у справі прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2006 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Постановляючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що даний спір є публічно-правовим, а справа - адміністративної юрисдикції.

Проте, з таким висновком погодитись не можливо з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з визначенням, яке дано у пункті 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як видно з матеріалів справи, дана справа є спором про право власності, а не у зв'язку з реалізацією відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, а тому не підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи даний спір, суд першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що у даній справі має місце спір про право власності на землю і що на такі спірні правовідносини поширюється цивільна юрисдикція.

Пунктом першим частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 230 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню ухвалені судові рішення у справі.

Керуючись статтями 210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу виконавчого комітету Глибокопотіцької сільської ради Тячівського району Закарпатської області задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Закарпатської області від 16 травня 2007 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Глибокопотіцької сільської ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення ради закрити.

Роз'яснити ОСОБА_3, що за захистом порушених прав вона може звернутись до загального суду у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статтями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.