Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Рибченка А.О.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Каліушко Ф.А.

за участю представників:

позивача: Волков А.В.;

відповідача: Купельський О.М.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2005р.

у справі №29/58

за позовом Акціонерного товариства "Українська фінансова група"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Акціонерне товариство "Українська фінансова група" (далі по тексту – позивач, АТ "Українська фінансова група") звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Шевченківському районі) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 22.10.2004 р. №13402308, яким визначено позивачу суму податкового зобов’язання за платежем фінансові санкції в сумі 2291704 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.03.2005 р. у справі №29/58 (суддя Усатенко І.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2005 р. (головуючий суддя – Коваленко В.М., судді Малетич М.М., Вербицька О.В.), позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 22.10.2004р. №13402308.

ДПІ у Шевченківському районі не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2005 р. у справі №29/58 звернулась з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.10.2004 р. ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №13402308, яким визначено позивачу суму податкового зобов’язання за платежем фінансові санкції в сумі 2291704 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у Шевченківському районі на підставі акту перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівково обігу суб’єктами підприємницької діяльності від 27.09.2004 р. №000007223-2017 (далі по тексту – Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем в порушення вимог: п.п. 2, 7 та 9 ст. 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" при продажу 30 дол. США розрахункова операція через реєстратор розрахункових операцій (далі по тексту – РРО) проведена не була, РРО з/н 10000889 типу Датекс FP 300 було опломбовано з порушенням встановленого порядку, а саме не була забезпечена цілісність пломб, а також при перерахуванні грошових коштів було встановлено невідповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані: 2) проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій; 7) забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту; 9) забезпечувати цілісність пломб реєстраторів розрахункових операцій, а також незмінність програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірах: 1) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання операції з купівлі-продажу іноземної валюти, або проведення операції на неповну суму коштів; 2) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій; 4) п'ятикратного розміру суми, на яку виявлено незбіг, - у разі перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті.

В частині висновків Акту перевірки про порушення позивачем вимог п. 9 ст. 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" внаслідок не забезпечення цілісності пломб реєстраторів розрахункових операцій, Вищий адміністративний суд України погоджується з правомірністю висновків судів попередніх інстанцій в цій частині, оскільки цілісність пломб на касових апаратів підтверджується документально, а саме реєстраційним посвідченням РРО, актом про його технічний стан та довідкою про опломбування РРО.

Стосовно висновків Акту перевірки щодо перевищення суми готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті, Вищий адміністративний суд звертає увагу на наступне.

Факт належності надлишкової суми готівкових коштів над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті не суб’єкту підприємницької діяльності – позивачу підтверджується Постановою прокуратури Одеської області від 04.10.2004 року про скасування постанови слідчого про приєдання до справи речових доказів, відповідно до якої встановлено, що сума грошових коштів, на яку виявлено незбіг належала фізичній особі, а не товариству.

До того ж Вищий адміністративний суд України погоджується з правомірністю висновків судів попередніх інстанцій відносно того, що перевірка податковим органом була проведена з порушенням норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) та Указу Президента України "Про деякі заходи делегування підприємницької діяльності", що підтверджується рішеннями Приморського районного суду м. Одеси від 24.12.2004 року у справах №2-10575 та №2-10003 відповідно до яких встановлено факт відсутності порушень законодавства з боку позивача та визнано неправомірним складання Акту перевірки від 27.09.2004 р. №000007223-2017.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2005 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2005 р. у справі №29/58 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2005 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2005 р. у справі №29/58 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2005 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2005 р. у справі №29/58 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства У країни.