К-25451/06 Про визнання угоди недійсною - 15.10.2008 Прийняття

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2006 р. позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу м’ясопродуктів від 24.03.2005 р. на загальну суму 48757,33 грн., в т.ч. ПДВ 8126,22 грн., укладений між ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" та ПП "Темп-Ю". Постановлено приватному підприємству "Темп-Ю" повернути ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" кошти в сумі 48757,33 грн. Стягнуто з ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" в доход держави кошти в сумі 48757,33 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 р. постанову Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2006 р. змінено. Частини третю та четверту резолютивної частини постанови викладено у редакції, за якою зобов’язано ПП "Темп Ю" повернути ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" грошові кошти в сумі 48757,33 грн., одержані за усним договором від 24.03.2005 р. Одержані ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" за договором кошти в сумі 48757,33 грн. стягнути в доход держави". В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" подало касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ніжинська ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить змінити постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та відповідача-1, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.03.2005 р. між ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" та ПП "Темп-Ю" укладено договір купівлі-продажу м’ясопродуктів, згідно із яким ПП "Темп-Ю" продало, а ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" придбало та оплатило м’ясопродукти на загальну суму 48757,33 грн., що підтверджується податковою накладною № 149 від 24.03.2005 р., видатковою накладною № 0149 від 24.03.2005 р., квитанцією до прибуткового касового ордеру № 325 від 24.03.2005 р. тощо.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.10.2003 р. у справі № 44/69, яке набрало законної сили, скасовано державну реєстрацію ПП "Темп-Ю". Підставою для скасування державної реєстрації стало те, що ПП "Темп-Ю" з 03.02.1998 р. не подавало до органів податкової служби звіти про фінансово-господарську діяльність, податки до бюджету не сплачувало.

Згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва № 2868 від 01.12.2003 р. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "Темп-Ю" анульовано.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ПП "Темп-Ю" при виконанні угоди видало ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" податкову накладну, не маючи спеціальної правоздатності платника податку на додану вартість та не сплачуючи податки, що свідчить про укладення угоди з боку ПП "Темп-Ю", завідомо спрямованої на настання протиправних наслідків від приховування від оподаткування доходів у вигляді несплати податків, тобто вказана угода є вчиненою з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Разом з тим, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, розглядаючи позовні вимоги податкової інспекції про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не врахував того, що такі вимоги не можуть бути предметом позову.

Податкова інспекція, обґрунтовуючи позов, у позовній заяві послалася на ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов’язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на викладене, позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов’язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

Органи державної податкової служби можуть звертатися до судів із позовами на підставі ст. 208 Господарського процесуального кодексу України про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.

Для стягнення вказаних санкцій необхідною умовою є наявність умислу на укладення (вчинення) угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За доведеністю існування такої мети у ПП "Темп-Ю", наявністю підстав вважати угоду нікчемною, у суду першої інстанції були підстави для задоволення позову в частині застосування санкцій, встановлених за вчинення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Судом першої інстанції при застосуванні таких санкцій дотримані вимоги ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України - при наявності наміру лише у однієї із сторін – ПП "Темп-Ю" постановлено усе одержане нею повернути другій стороні ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат", а належне їй на відшкодування виконаного (грошові кошти) постановлено стягнути в доход держави.

Утім, судом апеляційної інстанції помилково змінено постанову суду першої інстанції в частині застосування санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, та постановлено "одержані ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" за договором кошти в сумі 48757,33 грн. стягнути в доход держави". Таке формулювання є безпідставним, оскільки ВАТ "Ніжинський м’ясокомбінат" був покупцем м’ясопродуктів і коштів від ПП "Темп-Ю" за договором взагалі не одержував.

За таких обставин, суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав вважати спірну угоду недійсною, вважає, що провадження у справі щодо розгляду вимог про визнання угоди недійсною, як такої, що суперечить інтересам держави і суспільства, підлягає закриттю із скасуванням постанови суду першої інстанції у цій частині, а постанова суду першої інстанції про задоволення позову в частині застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, залишенню без змін. Постанова ж суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський м’ясокомбінат" та Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 р. скасувати.

Постанову Господарського суду Чернігівської області від 20.02.2006 р. в частині задоволення позову про визнання угоди недійсною скасувати із закриттям провадження у справі в цій частині, а в решті – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.