Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Остапенку Д.О.

за участю представників:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

розглянувши касаційну скаргу Рівненської об’єднаної державної податкової інспекції Рівненської області

на рішення господарського суду Рівненської області від 31.01.2005 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2005

у справі № 3/12

за позовом Закритого акціонерного товариства "Трек Любрікантс"

до Рівненської об’єднаної державної податкової інспекції Рівненської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У справі заявлено позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ № 0000212341/1/23-124 від 10.08.2004 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 12629 грн. та штрафних санкцій у розмірі 20420 грн., а також податкового повідомлення-рішення №0000212341/2/23-124 від 25.10.2004 та №0003032350/3 від 11.01.2005, прийнятих за результатами адміністративного оскарження першого податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.01.2005, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2005, позов задоволено частково. Провадження у справі в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000212341/1/23-124 від 10.08.2004 та №0000212341/2/23-124 від 25.10.2004 припинено. Податкове повідомлення-рішення №0003032350/3 від 11.05.2005 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 14105 грн. визнано недійсним. В решті позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав, про зміну адреси суд не повідомив.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена планова документальна перевірка з питань правильності дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ "Трек Любрікантс" за період з 01.10.2001 по 31.12.2003, за результатами якої складено акт №175/23/2337741 від 02.07.2004.

Перевіркою встановлено заниження позивачем податкового зобов’язання квітня 2002 року з ПДВ на 28210 грн., яке було відкориговане в червні 2002 року без сплати штрафної санкції в розмірі 10%, передбаченої пунктом 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в редакції що діяла до 01.04.2003.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу, відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17, підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", нараховано штрафну санкцію в розмірі 14105 грн., тобто 50% від суми 28210 грн. Крім того, спірним податковим повідомленням-рішенням донараховано основний платіж 12629 грн. та штрафні санкції 6315 грн., які позивачем не оскаржуються.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосування штрафних санкцій здійснюється за умови, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпунктом 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено у разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у розмірі десяти відсотків суми такої недоплати, штрафи, визначені підпунктами 17.1.2 - 17.1.7 пункту 17.1 цієї статті, а також адміністративні штрафи, які відповідно до законодавства накладаються на платника податків (його посадових осіб) за відповідні правопорушення, не застосовуються.

Враховуючи, що на момент перевірки позивачем самостійно відкориговане зобов’язання за квітень 2002 року в декларації за червень 2002 року, висновки судів попередніх інстанцій про невірне визначення відповідачем податкового зобов’язання від якого нараховуються штрафні санкції, є правильними.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб’єкта владних повноважень.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки не спростовують фактичних обставин справи встановлених судом.

За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Рівненської об’єднаної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 31.01.2005 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 – без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.