Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Панченка О.Н.,

суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцької міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області та Державної податкової адміністрації України про визнання дій неправомірними та вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 4 квітня 2006 року,

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кобеляцької міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання права на здійснення податкових і інших обов'язкових платежів без індивідуального ідентифікаційного номеру, внесення у паспорт відмітки про наявність такого права і виключення інформації про індивідуальний ідентифікаційний номер позивача із інформаційного фонду Державного реєстру.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що через релігійні переконання не може погодитись із присвоєнням йому ідентифікаційного номера з порушенням положень Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) .

Постановою Козельщанського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2006 року позовні вимоги задоволено повністю.

Постановлено визнати за позивачем право на здійснення податкових і інших обов'язкових платежів без індивідуального ідентифікаційного номеру. Зобов'язано Кобеляцьку МДПІ у Полтавській області та Державну податкову адміністрацію України виключити з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб присвоєний позивачу ідентифікаційний номер, знищити облікову картку та зберегти за ним раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. Зобов'язано Кобеляцьку МДПІ зробити в паспорті ОСОБА_1 відмітку про наявність в нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 04 квітня 2006 року постанову Козельщанського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2006 року скасовано в частині зобов'язання Кобеляцьку МДПІ зробити в паспорті ОСОБА_1 відмітку про наявність в нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кобеляцької міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області та Державної податкової адміністрації України про зобов'язання внести у паспорт відмітки про наявність права на здійснення податкових і інших обов'язкових платежів без індивідуального ідентифікаційного номеру відмовити. В решті постанову залишити без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити без зміни постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

З Указу Президента України від 15 грудня 1999 року №1573/99 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" (1573/99) , додатком якого встановлена схема організації центральних органів виконавчої влади, слідує, що ДПА України відноситься до центральних органів виконавчої влади.

Отже, адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Державної податкової адміністрації України належить розглядати окружному адміністративному суду колегією у складі трьох суддів.

Однак з матеріалів справи випливає, що суд першої інстанції, який виконував функції окружного адміністративного суду, розглянув справу одноособового, тобто неповноважним складом суду.

За правилами пункту 1 частини третьої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

За таких обставин та порушень процесуального законодавства рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд в суд першої інстанції.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Козельщанського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2006 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 4 квітня 2006 року скасувати з направленням справи на новий розгляд у суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.