Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Шевченко Ю.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 11.09.2007 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності, -

У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності, відповідно до вимог Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 11.09.2007 р. залишеною без змін, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2007 р, позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області в перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з 20.02.2007 року.

Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області подало касаційну скаргу, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 віднесений до першої категорії як особа, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи, йому встановлена третя група інвалідності з 27.06.1992 року безстроково.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області залишити без задоволення, а постанову Дружківського міського суду Донецької області від 11.09.2007 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.