Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ПП "Лі-ка-Плюс" на постанову господарського суду Миколаївської області від 23.01.2007р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007р. у справі за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення заборгованості, -

Доповідач Фадєєва Н.М.

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося з позовом до ПП "Лі-ка-Плюс" про стягнення 3739 грн. 19 коп. заборгованості по страховим внескам за період 2002-2005рр.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 23.01.2007р. позов задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2008р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова господарського суду Миколаївської області від 23.01.2007р. – без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ПП "Лі-ка-Плюс" звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення. ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, перевіркою порядку нарахування, надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ПП "Лі-ка-Плюс" за період з 01.10.2002р. по 01.12.2005р. встановлено порушення п.п. 2 п. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" - ненарахування і несплата страхових внесків, в результаті контролюючим органом донараховано 2310,64 грн. страхових внесків за перевіряємий період, пеню в сумі 283,11 грн. та штраф - 1145,44 грн. про що складено акт №618 від 19.12.05 р. та прийнято рішення №1469 від 29.12.2005 р. "про застосування та зарахування до бюджету ФССТВП, відображення у звіті (Ф4-ФССз ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму 3739,19 грн. у т.ч 2310,64 грн. основного платежу, 283,11 грн. пені та 5,44 грн. штрафу. Зазначене рішення підприємством не оскаржено в установленому порядку, отже, визначена до сплати сума 3739,19 грн. є узгодженою, проте, у добровільному порядку не сплачена, що стало підставою звернення за примусовим стягненням недоїмки.

Відповідно до ЗУ "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного страхування" №2213-111 (2213-14) від 11.01.01 р. та ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" №2240-111 (2240-14) від 18.01.01 р. страхувальник(роботодавець) зобов'язаний сплачувати до ФССТВП страхові внески у розмірі 2,9% суми на виплату праці найманих працівників та для найманих працівників - 0,5%. ПП "ЛІ-КА Плюс" протягом 2002/2005 р.р. не нараховувало страхові внески, що відображено у акті перевірки. Відповідно до ст. ЗО ЗУ №2240-111 від 18.01.01 р. у разі несплати страхових внесків страхувальником, застосовується штраф у розмірі 50% суми належних до сплати страхових внесків, та пені у розмірі 10% облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати нарахованої на суму недоїмки (без врахування штрафу) за весь її строк. Відповідно до ст.8 Закону 2240-111 від 18.01.01 р. - спори, що виникають з правовідносин за цим Законом можуть вирішуватися у судовому порядку.

Щодо посилання скаржника на положення ЗУ "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (2181-14) " то слід зазначити, що це є спеціальний закон з питань оподаткування; сфера дії цього закону не поширюється на правовідносини, що виникають у сфері соціального страхування. Дійсно, Ленінська МДПІ у м. Миколаєві направила підприємству першу податкову вимогу №1/193 від 8.02.06 р. проте, платником ця сума протягом 30 днів не погашена, що є теж підставою для примусового стягнення коштів. Передбачене ст. ЗО п.2 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240-111 (2240-14) від 18.01.01 р. право безспірного стягнення недоїмки не є підставою для відмови у прийнятті позову про примусове стягнення коштів та розгляду його по суті.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують, не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального чи процесуального права.

Судом рішення ухвалене з додержанням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не допущено порушень норм процесуально права при вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ПП "Лі-ка-Плюс" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 23.01.2007р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2007р. у справі № 12/594/06 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.