К-3844/07 Про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін - 14.10.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову господарського суду Донецької області від 21 листопада 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18 січня 2007 року у справі №38/397 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області до Новоазовської районної санітарно-епідеміологічної станції про зобов’язання вчинити дії, -

Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області звернулась до суду з позовом до Новоазовської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Постановою господарського суду Донецької області від 21 листопада 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18 січня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу Новоазовська районна СЕС просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно відповіді Державної податкової адміністрації України від 15 вересня 2003 року № 8101/5/15-2416 на запит Міністерства охорони здоров’я України, яка відповідно до підпункту 4.4.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є податковим роз’ясненням, до ціни послуг, що надаються установами й закладами державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі постанови № 1351, необхідно додавати ПДВ.

Однак з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не можна з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області здійснено перевірку Новоазовської районної СЕС з питань формування та застосування цін на платні послуги, за результатами якої складений акт від 25.10.2004р. № 1804.

В акті перевірки зазначено, що за період з 21.10.2003р. по 18.10.2004р. відповідачем необґрунтовано одержано 34358 грн. 54 коп. за рахунок нарахування до фіксованих тарифів, затверджених Постановою КМУ від 27.08.2003р. № 1351 (1351-2003-п) непередбаченої законодавством націнки у розмірі 20% та в період з 21.10.2003р. по 31.12.2003р. необґрунтовано одержано 1691 грн.85 коп. в результаті завищення фіксованих тарифів, що згідно ст.ст. 13, 14 Закону "Про ціна та ціноутворення" є порушенням дисципліни цін.

На підставі зазначеного акту перевірки Інспекцією прийнято рішення від 22.11.2004р. № 179 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та вилучення в доход державного бюджету 108151 грн. 17 коп. необґрунтовано одержаної виручки та штрафу.

Статтею 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" передбачено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. № 1351 (1351-2003-п) затверджено тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

При визначені тарифів враховано витрати на розвиток закладів та установ державної санітарно-епідеміологічної служби в розмірі 10% та податок на додану вартість -20 % згідно чинного законодавства (оскільки у постанові не було зазначене протилежне).

Відповідно до статті 117 Конституції України постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України є обов'язковими для виконання.

Частина 1 статті 10 Закону України "Про ціни та ціноутворення" передбачає, що зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до даного Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Відповідно до ч. 4 ст.35 Закону України "Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення" від 24.02.1994р. № 4004 оплата послуг у зазначеній сфері здійснюється за тарифами і прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.Отже, суди попередніх інстанцій ухвалюючи судові рішення безпідставно мотивували їх тим, що відповіддю Державної податкової адміністрації України від 15 вересня 2003 року № 8101/5/15-2416 в якій зазначено, що до ціни послуг, що надаються установами й закладами державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі постанови №1351, необхідно додавати ПДВ, оскільки Державна податкова адміністрація України, даючи відповідь, виходила з помилкового припущення про те, що до тарифів (прейскурантів), установлених постановою № 1351, ПДВ не включено. Крім того, відповідно до підпункту "г" підпункту 4.4.2 пункту 4.2 статті 4 зазначеного Закону податкове роз’яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами в межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Таким чином, на спірні правовідносини згадана відповідь не поширюється.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскільки відповідачем порушено вимоги чинного законодавства з питань державної дисципліни цін, то позивачем правомірно прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та вилучення в доход державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки та штрафу.

Судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Зазначена обставина відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області - задовольнити.

Постанову господарського суду Донецької області від 21 листопада 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18 січня 2007 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області до Новоазовської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення економічних санкцій та штрафу за порушення державної дисципліни цін – задовольнити.

Стягнути з Новоазовської районної санітарно-епідеміологічної станції в доход бюджету 36050,39грн (тридцять тисяч п’ятдесят грн. 30 коп.) безпідставно отриманої суми виручки та 72100,78грн. (сімдесят дві тисячі сто грн. 78 коп.) штрафу, а разом 108151,17грн (сто вісім тисяч сто п’ятдесят одну грн. 17 коп.).