Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Фадеєвої Н.М.

суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.

при секретарі: Турчин Д.О.

за участю представника Феодосійського казенного оптичного заводу – Блажкевича В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну праву за касаційними скаргами Феодосійської міської ради Автономної Республіки Крим та Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-аякс" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2006 року у справі №2-2/9931-2006А за позовом Феодосійського казенного оптичного заводу до Феодосійської міської ради, третя особа – ТОВ "Моноліт-аякс", про визнання рішення міської ради недійсним,

У травні 2006 року Феодосійський казенний оптичний завод звернувся до суду з позовом до Феодосійської міської ради про визнання недійсним рішення 40-ї сесії 4-го скликання від 29 липня 2005 року №2278. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірним рішенням міської ради затверджено акт вибору і обстеження земельної ділянки та надано ТОВ "Моноліт-аякс" дозвіл на складання проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 0,25га за адресою: м. Феодосія, вул. Барановська, в районі будинку №19, для будівництва багатоквартирного житлового будинку з земель Феодосійської міської ради на умовах оренди строком на 5 років, чим порушено права та законні інтереси позивача, який являється постійним користувачем земельної ділянки, частина якої, згідно оскаржуваного рішення, фактично вилучається та планується передати іншій юридичній особі.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Акт про безстрокове користування земельною ділянкою для капітального будівництва та подальшої експлуатації 21.03.1990р. №108 не є належним доказом надання позивачу земельної ділянки в постійне користування, оскільки не являється правовстановлюючим документом.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2006 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове – про задоволення позову.

В касаційних скаргах Феодосійська міська рада АР Крим та ТОВ "Моноліт-аякс" просять скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2006 року, як ухвалену з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову господарського суду АР Крим від 22 серпня 2006 року, яку вважають законною та обґрунтованою.

Феодосійська міська рада обґрунтовує свої вимоги тим, що у позивача відсутні документи на земельну ділянку, а тому він не являється належним користувачем спірної земельної ділянки.

ТОВ "Моноліт-аякс" обґрунтовує свої вимоги тим, що у позивача відсутній Державний акт на земельну ділянку, а в наявності є лише Акт від 21.03.1990р. №108 про безстрокове користування земельною ділянкою, який не являється доказом надання позивачеві земельної ділянки в постійне користування. Рішенням Феодосійського міськвиконкому від 26.01.1990р. позивачу надано згоду на будівництво 95-ти квартирного житлового будинку на земельній ділянці площею 1,8га по бульвару Старшинова, яке не містить відомостей про виділення земельної ділянки, про її межі та місце розташування та не стосується земельної ділянки площею 0,25га по вул. Барановській, в районі будинку №19.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно п.1ч.1ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Земельним кодексом України (2768-14) , Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) та іншими нормативно-правовими актами Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності, та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.

Отже, в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України спір, який виник між сторонами по даній справі, є публічно-правовим, тому касаційна скарга інстанційно підсудна Вищому адміністративному суду України.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, Севастопольський апеляційний господарський суд мотивував своє рішення тим, що будь-яких погоджень з Феодосійським казенним оптичним заводом, зацікавлена юридична особа - ТОВ "Моноліт-Аякс" не здійснювало, рішення про вилучення у Феодосійського казенного оптичного заводу із ділянки 1,8 га частини земельної ділянки - 0,25 га не приймалося міською Радою, але рішенням відповідача № 2278 від 29.07.2005р. ТОВ "Моноліт-Аякс" отримало дозвіл на складання проекту землеустрою та відведення земельної ділянки, що є порушенням статті 151 Земельного Кодексу України, якою передбачено, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою Міністрів Автономної Республіці Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та мови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.

Однак з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна з таких підстав.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , Земельним кодексом України (2768-14) , а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни і юридичні особи набувають права власності і права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно ч.ч.1,3,4 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Відповідно до ст.ст. 125,126 ЗК України право власності і право постійного користування на земельну ділянку виникає після отримання його власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державній реєстрації. Право постійного користування та право власності земельною ділянкою посвідчується Державними актами, а оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Спірним рішення 40-ої сесії 4-го скликання Феодосійської міської ради АРК від 29.07.2005р. №2278 погоджено акт місцерозташування об’єкту, затверджено акт вибору і обстеження земельної ділянки, дозволено ТОВ "Моноліт -Аякс" скласти проект землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,25га, за адресою: м. Феодосія, вул. Барановська, в районі будинку №19, для будівництва багатоквартирного житлового будинку з земель Феодосійської міської ради, на умовах оренди строком на 5 років, та заборонено ТОВ "Моноліт-Аякс" використання зазначеної земельної ділянки до отримання правовстановлюючих документів на землю (а.с.14-20).

Тобто, колегіальний орган міської ради затвердив акт вибору і обстеження і надав дозвіл ТОВ "Моноліт-Аякс" на складення проекту землеустрою, із земель міста Феодосійської міської ради.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо того, що користувачем спірної земельної ділянки в м. Феодосія, по вул. Барановська, №19, є Феодосійський казенний оптичний завод.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Виконавчого комітету Феодосійської міської ради народних депутатів від 26.01.1990 р. № 13/5 надавався дозвіл підприємству П/С А-1536 на будівництво 95-квартирного 5-поверхового жилого будинку з прибудованим клубом самодіяльної технічної творчості молоді площею 200-250 кв.м. по бульвару Старшинова на земельній ділянці площею 1,8 га із земель міста, зі зносом існуючих одноповерхових жилих будинків по вул..Баранівській 10,12,14,16,18,20,22,24; та цим рішенням було зобов’язано підприємство П/С 1536 до початку будівництва оформити дозвіл на право проведення будівельних робіт та перерахувати на комунальне будівництво і соціальний розвиток міста 600 тисяч рублів, а також провести відселення жильців із будинків, які підлягали зносу, із виплатою компенсації вартості цих будинків і зелених насаджень (а.с.100).

Стаття 11 Земельного кодексу Української РСР ( у редакції із 25.10.1988р. по 15.3.1991р.) передбачає компетенцію міських Рад народних депутатів у галузі використання та охорони земель, ч. 4 ст. 11 цього Кодексу передбачає, що міські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на території міста надають у користування, а також вилучають земельні ділянки для державних або громадських потреб відповідно до статей 16, 37, 38 цього Кодексу; видають землекористувачам документи на право користування землею.

Відповідно до статті 16 Земельного кодексу Української РСР надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею. Надання земельної ділянки, що є в користуванні іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу. Порядок порушення і розгляду клопотань про надання земельних ділянок встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

Стаття 20 Земельного кодексу Української РСР передбачає наступне: відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі.

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу Української РСР приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.

Як зазначалося вище, рішенням виконкому Феодосійської міської ради народних депутатів № 13/5 від 26.01.1990р., на яке посилається позивач як на підставу для безстрокового користування спірної земельної ділянки загальною площею 1,8, га, дана згода на будівництво 95-ти квартирного житлового будинку. В цьому рішенні не йдеться про надання земельної ділянки в постійне користування підприємству П/С А-1526, а також ні яких відомостей про виділення земельної ділянки позивачу, її меж, місцерозташування земельної ділянки, це рішення не включає.

Акт №108 від 21.03.1990р. про безстрокове користування підприємством П/С А-1536 земельною ділянкою для капітального будівництва і подальшої експлуатації не підтверджує яке-небудь право позивача на вказану ділянку, а лише свідчить про користування цією ділянкою названим в акті підприємством для будівництва та експлуатації, з зазначенням строку закінчення будівництва в 1993 році. В розділу 7 цього акту зазначено, що при не використанні ділянки за цільовим призначенням, яке передбачене цим актом, дана земельна ділянка зі всіма спорудами, що знаходяться на неї, підлягає поверненню власникові - Феодосійській міській раді (а.с.10-13).

Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що акт про безстрокове користування підприємством П/С А-1536 земельною ділянкою для капітального будівництва та подальшої експлуатації від 21.03.1990р. №108 не є належним доказом надання позивачу земельної ділянки в постійне користування, оскільки не є правовстановлюючим документом на постійне користування землею, що єдиним власником спірної земельної ділянки в даному випадку та відповідно до ст.83 ЗК України є територіальна громада в особі Феодосійської міської ради,

За таких обставин вірним є висновок суду першої інстанції, що позовна вимога про визнання недійсним рішення 40-ї сесії 4-го скликання від 29.07. 2005 р. №2278 не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини і дав належну правову оцінку наявним у справі доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, та дійшов вірного висновку, що Феодосійська міська рада приймаючи спірне рішення діяла у межах повноважень рад, встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) та Земельним кодексом України (2768-14) .

Разом з тим апеляційний суд помилково скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції, не взявши до уваги, що спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України (2768-14) .

Згідно ч.1 ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано помилково.

Оскільки апеляційний господарський суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому зазначена обставина відповідно до ч.1ст.226 КАСУ є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції

Керуючись ст.ст. 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційні скарги Феодосійської міської ради Автономної Республіки Крим та Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-аякс" задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2006 року скасувати.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2006 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.