К-3486/08 Про визнання недійсним рішення міської ради, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки - 14.10.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Ялтатурінвест" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 листопада 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2008 року у справі №2-6/10660-2007А за позовом прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим та Міністерства будівельної політики і архітектури Автономної Республіки Крим до Ялтинської міської ради, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю "Ялтатурінвест", про визнання недійсним рішення, -

В липні 2007 року прокурор міста Ялти звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим та Міністерства будівельної політики і архітектури АР Крим до Ялтинської міської ради, третя особа – ТОВ "Ялтатурінвест", про визнання незаконним та скасування рішення міської ради від 29 листопада 2006 року №312.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовував тим, що спірним рішенням Ялтинської міської ради надано ТОВ "Ялтатурінвест" дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовної площею 0,2700га для будівництва та обслуговування готелю на 50 місць за адресою: м. Ялта, вул. Дмитрієва, в районі будинку №16, з подальшою передачею в оренду, на землях Ялтинської міської ради, без погодження з органами охорони культурної спадщини та без наявності акту вибору земельної ділянки, без врахування того, що місто Ялта занесено до Списку історичних населених місць, на яких забороняється проведення будь-яких будівельних робіт без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Окрім того, на частині спірної земельної ділянки розташовано садове товариство "Дарсанівський узвіз", а саме земельні ділянки №35,№38 та №39, однак до прийняття спірного рішення Ялтинською міською радою не вирішено питання щодо використання садовим товариством названих земельних ділянок та не вжиті заходи щодо їх звільнення. У зв’язку з наведеними обставинами прокурор просив його позовні вимоги задовольнити.

Постановою господарського суду АР Крим від 06 листопада 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2008 року, позов прокурора задоволено.

У касаційній скарзі ТОВ "Ялтатурінвест" просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно п.1ч.1ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Земельним кодексом України (2768-14) , Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) та іншими нормативно-правовими актами Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності, та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.

Отже, в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України спір, який виник між сторонами по даній справі, є публічно-правовим, тому касаційна скарга інстанційно підсудна Вищому адміністративному суду України.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , Земельним кодексом України (2768-14) , а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; житлової та громадської забудови; природно–заповідного та іншого природоохоронного призначення; оздоровчого призначення; рекреаційного призначення; історико – культурного призначення; лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Судом встановлено, що рішенням 5-ої сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради від 29.11. 2006 р. №312 було надано ТОВ "Ялтатурінвест" дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовною площею 0,2700га для будівництва та обслуговування готелю на 50 місцю за адресою: м. Ялта, вул. Дмитрієва, в районі будинку №16, на землях Ялтинської міської ради". На вказане рішення міськради прокурором м. Ялти було винесено протест від 05.06.2007р. №4724, який рішенням 11-ї сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради від 02.08.2007р. №555 відхилено.

Зазначена земельна ділянка, на яку спірним рішенням міської ради надано ТОВ "Ялтатурінвест" дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню для будівництва готелю, розташована у зоні охороняємого ландшафту гори Дарсан адміністративного району Велика Ялта, що ніким зі сторін не оспорюється.

Отже, спірна земельна ділянка за своїм основним цільовим призначенням відноситься до земель природно-заповідного призначення і має особливий правовий режим.

Відповідно до постанови Уряду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 1995 року №330 "Про затвердження історико-архітектурного опорного плану і комплексного охоронного зонування пам’яток історії, культури і природи адміністративного району Велика Ялта" режим зони охороняємого ландшафту гори "Дарсан" дозволяє лише обмежені будівельні заходи без порушення загальної ситуації та характеру оточення, яке склалося, та облаштування міського парку із відповідними об’єктами обслуговування.

Тобто, зведення нової будівлі готелю у зоні ландшафту гори Дарсан міста Ялти суперечить режиму охорони цієї зони.

Окрім того, місто Ялта занесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001р. №878 (878-2001-п) .

Згідно ч. 3 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції Закону N 2245-IV від 16.12.2004 (2245-15) ), на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Доведеним є те, що відповідне погодження Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим у ТОВ "Ялтатурінвест" щодо можливості розміщення нової будівлі у зоні ландшафту гори Дарсан на момент прийняття Ялтинською міською радою спірного рішення від 29.11. 2006 р. №312 було відсутнє.

Згідно положень ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, Ялтинська міська рада надала згоду ТОВ "Ялтатурінвест" на складання проекту відведення земельної ділянки за відсутності відповідного погодження органів охорони культурної спадщини, що є порушенням норм Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України "Про охорону культурної спадщини" (1805-14) .

Згідно ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів місцевого самоврядування за мотивів їх невідповідності Конституції України (254к/96-ВР) або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов вірного висновку про невідповідність оскаржуваного рішення Ялтинської міської ради нормам законодавства в сфері містобудівництва та охорони культурної спадщини, у зв’язку з чим наявні передбачені законом підстави для визнання оскаржуваного рішення незаконним та його скасування.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Судами попередніх інстанцій правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Щодо норм процесуального права, то слід зазначити, що судом першої інстанції справу було розглянуто і проголошено в судовому засіданні 06.11.2007р. судове рішення в присутності представників сторін, в т.ч. представника третьої особи, та у присутності прокурора. В апеляційній скарзі третя особа- ТОВ "Ялтатурінвест" вказало свою адресу – 98635, м. Ялта, вул. Халтуріна, 5. За цією адресою апеляційним судом направлялась ТОВ "Ялтатурінвест" повістка в судове засідання, яка поштовим відділенням була повернута до апеляційного суду по мотиву "за вказаною адресою адресата не розшукано". Третя особа під час апеляційного провадження не повідомила суд про зміну своєї адреси. За змістом ст. 35 КАС України у разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається за останньою адресою і вважається врученою. Отже, судами не порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без розгляду, а судові рішення – без змін, якщо суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.