Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Фадєєвої Н.М.

суддів: Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.

при секретарі : Подолянко Р.О.

розглянувши в касаційному судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ "Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім.. А.М.Кузьміна" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2007р. у справі за позовом ВАТ "Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім.. А.М.Кузьміна" до Державного управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області, за участю прокурора м. Запоріжжя, про визнання продовженим терміну дозволу № 230446 від 16.03.2001р. на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та додатків до нього, -

_____________________________________________________________

Справа № К-3346/08

Доповідач Фадєєва Н.М.

ВАТ "Дніпроспецсталь" звернулося з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року у справі №22а-902/2007р. за позовом ВАТ "Дніпроспецсталь" до Державного управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області про продовження терміну дії Дозволу №230446 від 16.03.2001р. на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Зазначає, що 16.03.2001 р. ВАТ "Дніпроспецсталь" отримало Дозвіл №230446 за яким підприємству були встановлено нормативи шкідливих викидів та надано право на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами згідно Додатку 1.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", рівні впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря, вимоги щодо їх скорочення встановлюються відповідним дозволом на основі затверджених нормативів.

Державне управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області встановило строк дії Дозволу - до 31.12.2002р. Постановою КМУ №302 від 13.03.2002р. (302-2002-п) та Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №183 від 16.05.2002р. було визначено підстави та межі дій органів державної влади при видачі нових Дозволів та продовженні діючих дозволів.

В п. 3.1 Наказу №183 від 16.05.2002 р. вказано, що до закінчення терміну дії Дозволів які видано раніше: "… діють, дозволи на викиди, які були видані в установленому порядку… до видачі нових дозволів згідно з планом робіт на 2002 - 2005р.р…".

Згідно Постанови КМУ №302від 13.03.2002р. (302-2002-п) та Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України №183 від 16.05.2002р., органи державної влади, на протязі 2003-2007р.р. могли тільки продовжувати дію Дозволу без якихось інших вимог та умов до змісту Дозволу.

Наказ №183 від 16.05.2002р. не мав ніяких інших приписів для уповноважених місцевих органів стосовно зміни, коригування змісту Дозволів.

Приписами та листами №7-1/1310 від 02.07.2002р., №359/07 від 25.02.2005р. Державне управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області зобов’язало ВАТ "Дніпроспецсталь" отримати новий дозвіл до кінця 2007р., та як наслідок, продовжило дію Дозволу, як того вимагали діючі нормативні акти.

Застосування органами державної влади в особі Державного управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області інших вимог до змісту Дозволу в період продовження його дії, до видачі нового Дозволу, можливо розцінювати як перегляд змісту Дозволу при продовженні його дії, що не передбачалось Порядком КМУ №302 (302-2002-п) та Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №183.

Дії Державного управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області розцінюються як перевищення своїх повноважень, так як цей орган діяв без належних повноважень та у спосіб не передбачений законодавством України.

Норми статті 19 Конституції України закріплюють обов’язок органу державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Незважаючи на вказані нормативні акти та дії відповідача стосовно продовження дії дозволу, Державне управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області з початку 2006р. стало застосовувати до окремих стаціонарних джерел "0" показник допустимих викидів.

ВАТ "Дніпроспецсталь" не погодилось з діями Державного управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області оскільки вказані дії суперечать діючому законодавству та порушують його права та законні інтереси.

Постановою господарського суду Запорізької області від 26 березня 2007року задоволено позовні вимоги ВАТ "Дніпроспецсталь".

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року апеляційну скаргу Державного управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області м. Запоріжжя та першого заступника прокурора м. Запоріжжя, м. Запоріжжя було задоволено.

Скасовуючи постанову господарського суду Запорізької області від 26.03.2007р. суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи та винесено з порушенням норм процесуального права.

Вказуючи на допущені, на його думку, судом апеляційної інстанції порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, ВАТ "Дніпроспецсталь" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача на підтримання доводів касаційної скарги, пояснення представників позивача, відповідача, прокурора проти доводів касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що термін дії Дозволу продовжено до кінця 2007р. на підставі нормативних актів які діяли в той час. Даний висновок не заперечується судом другої інстанції.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, дав аналіз тільки змісту Додатку 4 згідно якого встановлюватись конкретні природоохоронні заходи. Апеляційний суд вказує на Додаток 4 як такий, що встановлює виконання природоохоронних заходів та нормативів викидів шкідливих речовин.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна. Правильно встановивши фактичні обставини справи, апеляційний суд дав їм невірну правову оцінку.

Ст.13 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (2707-12) передбачено обов’язок отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Постановою КМ України від 29.05.1995р. № 364 (364-95-п) затверджено "Положення про порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами". Відповідно до Положення дозволені обсяги викидів встановлюються Додатком 1 "Дозволені обсяги викидів".

Відповідно Постанови КМУ № 302 від 13.03.2002р. (302-2002-п) , затверджено новий "Порядок проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи".

П. 3.1 Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України №183 від 16.05.2002р.визначено, що: "Уважати такими, що діють, дозволи на викиди, які були видані в установленому порядку… до видачі нових дозволів згідно з планом робіт на 2002 - 2005р.р…"

Державне управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області продовжило в цілому дію Дозволу №230446 від 16.03.2001р. та його складові частини (Додатки) до кінця 2007р. без якихось застережень та обмежень.

На час вирішення спору нові дозволи не видавались.

Згідно ст.ст. 5, 7, 8 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" норматив гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел є обов’язковим нормативом в галузі охорони атмосферного повітря без встановлення якого неможливо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин.

Суд апеляційної інстанції не дав правової оцінки Додатку 1 "Дозволені обсяги викидів", саме яким встановлюються обсяги шкідливих викидів, які, в обсягах 2002р., Державне управлінням екології та природних ресурсів в Запорізькій області продовжило до кінця 2007р., згідно діючих на той час нормативних актів

Ст. 19 Конституції України закріплює обов’язок органу державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державне управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області продовжуючи дію Дозволу №230446 від 16.03.2001р., одночасно відмовлялось визнавати продовженим до кінця 2007р. Обсяги шкідливих викидів викладені в Додатку 1. Такі дії управління виходили за межі їх повноважень, державне управління діяло без належних підстав та у спосіб який не встановлено Постановою КМУ № 302 від 13.03.2002р. (302-2002-п) та Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №183 від 16.05.2002р.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції встановивши протиправність, незаконність дій Державного управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області відносно дії Дозволу №230446 прийняв законне, обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин адміністративної справи, підтверджених доказами, які були досліджені в судових засіданнях

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до закону і скасоване судом апеляційної інстанції помилково, а тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року скасувати.

Залишити в силі постанову господарського суду Запорізької області від 26 березня 2007 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.