Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І.,

Сороки М.О.,

Штульмана І.В.,

Весельської Т.Ф.,

Панченка О.І.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської Державної податкової інспекції та Державної податкової адміністрації України про відмову від ідентифікаційного номеру,

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що звернулась до ДПІ із заявою, у якій зазначала, що згідно своїх релігійних переконань і на підставі ст. 1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" відмовляється від присвоєного їй проти волі ідентифікаційного номера та просила зберегти за нею раніше встановлену форму обліку платників податків та інших обов'язкових платежів, зобов'язати ДПІ виключити з державного реєстру платників податків та інших обов'язкових платежів всю інформацію про неї та зробити в її паспорті відмітку про те, що вона має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Вважаючи зазначені дії суб'єкта оскарження незаконними, такими, що порушують її конституційні права, просила позов задовольнити.

Постановою Вільногірського міського суду від 18 червня 2007 року позов задоволено. Визнано дії ОДПІ та ДПА щодо внесення відмітки до паспорта ОСОБА_1 неправомірними. Визнано за ОСОБА_1 право здійснювати податковий облік за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номеру. Зобов'язано ОДПІ виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про ОСОБА_1 Зобов'язано ОДПІ знищити облікову картку форми №1 ДР. Зобов'язано ДПА виключити присвоєний ОСОБА_1 індивідуальний ідентифікаційний номер і всю інформацію про неї з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та повідомити позивача письмово у встановлені законодавством строки про виключення інформації про неї з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Зобов'язано ОДПІ зробити в паспорті ОСОБА_1 на сторінці 7 або 8, або 9 відмітку наступного змісту "Має прав здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру" та завірити відмітку підписом відповідальної особи і гербовою печаткою ОДПІ. Зобов'язано ОДПІ зберегти за ОСОБА_1 раніше встановлену форму обліку платника податків і інших обов'язкових платежів без присвоєння ідентифікаційного номеру. Стягнуто з Головного управління Державного казначейства України в м. Вільногірську за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2007 року постанову суду першої інстанції скасовано та постановлено нову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить судове рішення скасувати та залишити в силі судове рішення першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України 19.10.2004р. № 602/1226 визначено процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.

Відповідно до п. п. 4, 5 вищевказаного Порядку фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою № В3 та паспорт громадянина України, а посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає вказану довідку щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту і у разі відсутності невідповідностей вносить на 7-9 сторінку паспорта відмітку, зміст та форму якої наведено в додатку 4.

Вказаний порядок позивачкою дотриманий не був.

Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України (2747-15) ) підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для його обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 236- 239 КАС України.