Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Карася О.В., Шипуліної Т.М.

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2006р.

у справі № 41/8А господарського суду Донецької області

за позовом закритого акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Постановою господарського суду Донецької області від 05.04.2006р. в задоволенні позову /з урахуванням уточнень до нього/ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 17.08.2005р. №0004862340/0 та від 21.10.05р. №0004862340/1 про визначення Донецькій філії позивача податкових зобов’язань за платежем із штрафних санкцій по комунальному податку по 170,00 грн., а всього на 2550,00 грн., накладених на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відмовлено.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" (56-93) Донецька філія ЗАТ "Страхова група "ТАС" має статус платника комунального податку, а відтак не звільнена від обов’язку подавати до податкового органу звіти з комунального податку за квітень-грудень 2004 року та січень – червень 2005 року незалежно від того, що позивачем виданий наказ від 23.03.2004р. № 83/к про реорганізацію Донецької філії шляхом її приєднання до Донецької дирекції ЗАТ "Страхова група "ТАС", наявність якого, за висновком суду, не означає припинення господарської діяльності Донецької філії.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2006р. постанову господарського суду Донецької області від 05.04.2006р. скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову.

Задоволення позову обґрунтоване судом тим, що платником комунального податку згідно пункту 2.1 Положення про комунальний податок, затвердженого рішенням Донецької міської ради від 24.01.2003р. № 4/8, та виходячи з суті цього податку, може бути суб’єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність, отримуючи при цьому прибуток, та має відповідний штат робітників, а оскільки з моменту прийняття ЗАТ "Страхова група "ТАС" наказу від 23.03.2004р. № 83/к про реорганізацію Донецької філії остання господарську діяльність не здійснювала, доходи не отримувала та заробітну плату робітникам не нараховувала та не виплачувала, що підтверджується актом перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 15.08.2005р. № 59/23-6/25806603, застосування штрафних санкцій до Донецької філії позивача за неподання звітів з комунального податку за квітень-грудень 2004 року та січень – червень 2005 року є, на думку суду, неправомірним.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджується, а сторонами спору не заперечується, що штраф згідно спірних податкових повідомлень-рішень застосований до Донецької філії ЗАТ "Страхова група "ТАС", яка не є юридичною особою /а.с. 31 /.

Згідно преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пунктом 17.1 зазначеного Закону встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку /підпункт 17.1.1 цього пункту/.

За визначенням пункту 1.1 статті 1 названого Закону платники податків –це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції; а пункту 1.5 цієї ж статті - штрафна санкція (штраф) – це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Обов’язок зі сплати комунального податку встановлений Декретом Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" (56-93) і покладений на юридичну особу /стаття 15/.

Аналіз наведених норм дозволяє суду касаційної інстанції дійти висновку, що застосування спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафу до філії юридичної особи є неправомірним, у зв’язку з чим постановлене судом апеляційної інстанції рішення про задоволення позову відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька залишити без задоволення, а постанову господарського суду Донецької області від 05.04.2006р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2006р.– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.