Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Карася О.В., Шипуліної Т.М.

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2006р.

у справі № 46/70-А господарського суду міста Києва

за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові

до 1. приватного підприємства "Петан",

2. товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Сучасні деревообробні технології"

третя особа на стороні позивача: дочірнє підприємство "Ван Урк Україна"

третя особа на стороні відповідача: Українська універсальна товарна біржа

про визнання договору недійсним

Постановою господарського суду міста Києва від 27.03.2006р. позов про визнання недійсним біржового контракту від 22.12.2004р. № 30950, укладеного на Українській універсальній товарній біржі між приватним підприємством "Петан" /продавець/ та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сучасні деревообробні технології" /покупець/ про купівлю-продаж станків згідно акту опису активів ДП "Ван Урк Україна" від 16.12.2004р. № 56 на загальну суму 14932,80 грн., задоволено: зазначений біржовий контракт визнано недійсним.

Наявність підстав для задоволення позову обґрунтовано судом першої інстанції з посиланням на порушення відповідачами підпункту 10.2.1 пункту 10.2. статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пункту 6.1 Правил біржової торгівлі на Українській універсальній товарній біржі, затверджених рішенням Біржового комітету від 30.07.1996 р./ протокол № 4/, внаслідок купівлі-продажу на біржі активів ДП "Ван Урк Україна" /станків/ без дотримання принципу змагальності та умови найкращої цінової пропозиції.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2006р. постанову господарського суду міста Києва від 27.03.2006р. скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову, виходячи з того, що інформація стосовно продажу станків ДП "Ван Урк Україна" була розміщена на сайті та інформаційних стендах Української універсальної товарної біржі, починаючи з 20.12.2004р., і до проведення біржових торгів 22.12.2004р. приймались від потенційно заінтересованих в купівлі осіб письмові заявки, що свідчить, за висновком суду, про проведення біржових торгів з дотриманням принципу змагальності; після визначення ТОВ "Експерт центр" ринкової вартості станків згідно висновку від 21.12.2004р. бажання придбати ці станки виявило ТОВ "ВП "Сучасні деревообробні технології", і як встановлено судом, з урахуванням експертної оцінки вартості зазначених активів та інших пропозицій щодо ціни продажу цих активів; посилання позивача на порушення спірним біржовим контрактом публічного порядку, а відтак на його нікчемність в силу частини 2 статті 215 ЦК України, виключає визнання цього біржового контракту недійсним в судовому порядку.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом підпункту 10.2.1 пункту 10.2 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пунктів 20, 24 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 р. № 538 (538-2002-п) , пункту 6.1 Правил біржової торгівлі на Українській універсальній товарній біржі.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга ДПІ у м. Чернігові не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 22.12.2004 р. між ДПІ у м. Чернігові, в інтересах якої за договором доручення від 20.12.2004р. № 42 діяло ПП "Петан", та ТОВ "Виробниче підприємство "Сучасні деревообробні технології" за результатами біржових торгів, проведених 22.12.2004 р., був укладений біржовий контракт № 30950, згідно якого ДПІ у м. Чернігові продала, а ТОВ "ВП "Сучасні деревообробні технології" купило 14 станків по ціні 14932,80 грн., включаючи ПДВ, за одиницю продукції.

Обґрунтовуючи довід про порушення вказаним контрактом публічного порядку, позивач посилався на те, що станки, які були предметом за цим контрактом, ПП "Петан" продало, а ТОВ "Виробниче підприємство "Сучасні деревообробні технології" придбало наступного ж дня після проведення експертної оцінки вартості зазначених станків і по ціні за одиницю – 14932,80 грн. з ПДВ. При цьому позивач зауважував те, що продаж станків здійснено без дотримання принципу змагальності та за ціною, яка не відповідає ринковій.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд зокрема виходив з того, що біржовий контракт від 22.12.2004р., укладений між ДПІ у м. Чернігові та ТОВ "Виробниче підприємство "Сучасні деревообробні технології", щодо якого заявлена позовна вимога, не може бути визнаний недійсним з підстави, передбаченої частиною 1 статті 228 ЦК України, а інших правових підстав позову ДПІ у м. Чернігові не вказано.

Такий висновок суду відповідає правильному застосуванню зазначеної норми матеріального права. Згідно статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. А тому згідно з частиною 2 статті 215 зазначеного Кодексу нікчемний правочин є недійсним в силу закону, у зв’язку з чим визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Водночас органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про застосування до сторін договору /правочину/ наслідків його недійсності, встановлених статтею 208 Господарського кодексу України. Оскільки такі вимоги ДПІ у м. Чернігові не заявлялись, суд апеляційної інстанції дійшов законного висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову, що спростовує доводи касаційної скарги про порушення цим судом норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову господарського суду міста Києва від 27.03.2006р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2006р.– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.