Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України м. Ладижин Вінницької області та його начальника Юрченка Анатолія Федоровича, пов'язані з відмовою у призначенні пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України м. Ладижин Вінницької області на постанову Апеляційного суду Вінницької області від 01 лютого 2007 року, -

У жовтні 2004 року ОСОБА_1. звернувся до Ладижинського міського суду Вінницької області із скаргою неправомірні дії УПФ України м. Ладижин та його начальника Юрченка А. Ф., пов'язані з відмовою у призначенні пенсії і просив зобов'язати відповідача призначити йому пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) в розмірі 73 % його середньомісячної заробітної плати.

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 28 грудня 2004 року в задоволенні скарги відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 01 лютого 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким скарга задоволена. Визнано незаконними дії посадових осіб УПФ України м. Ладижин у відмові в призначенні ОСОБА_1. пенсії, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зобов'язано посадових осіб УПФ України м. Ладижин призначити ОСОБА_1. пенсію на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

У касаційній скарзі УПФ України м. Ладижин ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заявник надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки вона прийнята відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, а саме учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів - 10 років. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) і цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. постійно проживає в м. Ладижин, Вінницької області і працює на Ладижинській ТЕС ВАТ "Західенерго" у зоні радіоактивного забруднення, відноситься до 4-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У липні 2004 року ОСОБА_1. з відповідною заявою та довідкою про заробітну плату за останніх 12 місяців роботи на території радіоактивного забруднення звернувся до УПФ України м. Ладижин про призначення йому пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) . Однак, листом № 1203/03-35 від 03.08.2004 заявнику було відмовлено у призначенні пільгової пенсії.

Задовольняючи скаргу, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що п. 13 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) визначено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) призначається одна з пенсій за її вибором.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі обчислення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатись за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що відповідач прийняв рішення без всебічного, повного і об'єктивного розгляду поданих документів, тим самим позбавив заявника передбаченого чинним законодавством права, як постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, на отримання пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України м. Ладижин Вінницької області відхилити, а постанову Апеляційного суду Вінницької області від 01 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.