К-7447/07 Про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки з питань достовірності заявлених до відшкодування з бюджету сум ПДВ - 08.10.2008 Прийняття

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.01.2006 р. у справі № 29/372пн, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2006 р., передано справу за позовом Державної податкової адміністрації у Донецькій області до ЗАТ "Гефест" про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки з питань достовірності заявлених до відшкодування з бюджету сум ПДВ за декларацією за вересень 2003 року строком 10 робочих днів з 30.11.2005 р. по 13.12.2005 р. та зобов’язання допустити посадових осіб органу державної податкової служби до проведення зазначеної позапланової виїзної перевірки, на розгляд до Кіровського районного суду м. Донецька.

Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 30.10.2006 р. у справі № 2а-59-07 позов про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки задоволено. Надано дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки ЗАТ "Гефест" з питань достовірності заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ за декларацією за вересень 2003 року тривалістю 10 робочих днів з 13.11.2006 р. по 24.11.2006 р. посадовим особам у визначеному в ухвалі складі. Зобов’язано ЗАТ "Гефест" допустити визначених посадових осіб органів державної податкової служби до проведення позапланової перевірки. Стягнуто з ЗАТ "Гефест" судовий збір на користь держави в сумі 3,40 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28.02.2007 р. постанову Кіровського районного суду міста Донецька від 30.10.2005 р. скасовано і направлено справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

ДПА у Донецькій області подала касаційну скаргу (№ К-20011/06), якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2006 р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2006 р. і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

ДП А у Донецькій області подала касаційну скаргу (№ К-7447/07), якою просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 28.02.2007р. та залишити в силі постанову Кіровського районного суду м.Донецька від 30.10.2006 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.10.2008 р. вищевказані касаційні скарги ДПА у Донецькій області об’єднані в одне касаційне провадження для спільного розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги ДПА у Донецькій області підлягають частковому задоволенню.

Господарський суд Донецької області, з яким погодився і Донецький апеляційний господарський суд, передаючи дану справу на розгляд Кіровського районного суду, виходив із того, що пунктом 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) встановлено, що до початку діяльності окружних адміністративних судів господарські суди вирішують за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) тільки ті адміністративні справи, що підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року. Звернення податкових органів про надання дозволу на проведення позапланової перевірки за своєю правовою природою не є спором, не може розглядатися в порядку позовного провадження, а тому, відповідно до вимог ст.ст. 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, не підвідомчий місцевому господарському суду.

Суд касаційної інстанції не може погодитися з такою позицією господарських судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

З 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) , згідно із яким справи адміністративної юрисдикції, тобто судові спори, в яких хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є підвідомчими адміністративним судам.

Згідно пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Суд касаційної інстанції вважає, що на час звернення податкової адміністрації з адміністративним позовом про надання дозволу на проведення позапланової перевірки (23.11.2005р.) даний спір мав розглядатися господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) . При цьому, виходить з такого.

Відповідно до ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (Закон доповнено статтею 11-1 згідно із Законом України від 12.01.2005 р. № 2322-IV (2322-15) ) позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.

Законодавець, передбачивши підставою для проведення позапланової перевірки рішення суду, на момент звернення податковою адміністрацією з даним позовом, не визначив, яким судом має бути прийняте рішення.

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України надавала податковому органу право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Виходячи зі змісту ст. 21 Господарського процесуального кодексу сторонами у судовому процесі можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного заковом інтересу, а відповідачами – підприємства та організації, яким пред’явлено позовну вимогу.

Таким чином, на час звернення з даним адміністративним позовом, господарським судам були підсудні справи щодо правовідносин в залежності від суб’єктного складу сторін, а саме: позивачем і відповідачем мали бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи тощо.

Те, що ст. 12 Господарського кодексу України прямо не передбачала підвідомчість господарському суду спору між податковим органом та підприємством щодо надання дозволу податковому органу на проведення перевірки, не було підставою для висновку про непідвідомчість такого спору, оскільки такий висновок суперечить приписам ч. 2 ст. 124 Конституції України, за якими юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі.

Отже, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів дана адміністративна справа мала бути вирішена у першій та апеляційній інстанціях місцевим та апеляційним господарськими судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) , оскільки така справа була підвідомча господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Відповідно, місцевий та апеляційний загальні суди, розглянувши дану адміністративну справу, порушили правила підвідомчості.

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди, а також місцеві та апеляційні загальні суди допустили порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконних судових рішень, що є підставою для їх скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки з 21.05.2007 року розпочав діяльність Донецький окружний адміністративний суд, якому підсудна дана адміністративна справа, остання підлягає направленню для продовження розгляду до цього суду.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційні скарги Державної податкової адміністрації у Донецькій області задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2006 р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2006 р. у справі № 29/372пн, а також постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 30.10.2006 р. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 28.02.2007 р. скасувати, а справу направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.