Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Конюшка К.В.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Остапенку Д.О.

за участю представників:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька

на рішення Господарського суду Донецької області від 05.10.2004 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2004

у справі № 4/442 а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техснаб"

до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.10.2004, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2004, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька №0000442343/3/5757/25603113 від 26.07.2004 про застосування штрафних санкцій у сумі 75365 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2000 по 01.10.2003 за результатами якої складено акт №360/23-111-1/25603113 від 18.02.2004.

На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0000442343/3/5757/025603113 від 26.07.2004, яким позивачу визначені податкові зобов’язання у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 75365,30 грн. за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій в готівковій і безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням Мінекономіки України, Державної податкової адміністрації України та Національного Банку України. Постановою КМУ України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій в готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" №121 від 07.02.2001 (121-2001-п) , встановлено, що таке переведення здійснюється не раніше 01.07.2001. Крім того, для суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі зазначеною Постановою КМУ встановлено спеціальний термін переводу — один місяць з дати перевищення розміру річного обсягу, передбаченого Постановою КМУ №1336 від 23.08.2000 (1336-2000-п) .

Згідно зі статтями 7, 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, а також порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Наказом ДПА України "Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) № 614 від 01.12.2000 року, зареєстрованого в Мін'юсті України 05.02.2001 року за № 105/5296 (z0105-01) , було встановлено строки опломбування реєстраторів розрахункових операцій та порядок їх застосування за новими правилами, у відповідності з нормами Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 1776-ІІІ від 01.06.2000 (1776-14) . Згідно з пунктом 5 даного Наказу, цей нормативно-правовий акт повинен був набрати чинності через 30 днів після офіційного оприлюднення, тобто з 20.03.2001 року. Наказом ДПА України №116 від 20.03.2001 (z0413-01) "Про внесення змін в Наказ ДПА України від 01.12.2000 року № 614 (z0105-01) " Державна податкова адміністрація України затвердила остаточну дату введення в дію Наказу № 614 - 01.07.2001.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що позивач здійснював розрахункові операції за готівкові кошти в період з 20.12.2000 року по 08.05.2001 року, тобто до настання встановленого Постановою КМУ №121 терміну переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО, та введення в дію Наказу ДПА України №614 (z0105-01) , дійшов вірного висновку про відсутність у позивача обов’язку проводити розрахунки з використанням реєстратора розрахункових операцій, а у відповідача - законних підстав для застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Щодо прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції, то Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) встановлено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно якого штраф за порушення ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не відноситься до податкових платежів, а тому не може бути податковим зобов’язанням у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) (Закон №2181).

Пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України № 2181 передбачено вичерпний перелік випадків, у яких органи державної податкової служби можуть визначити податкове зобов’язання платнику податків.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що визначення відповідачем податкового зобов’язання у вигляді штрафної санкції за порушення вимог ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з поширенням на нього вимог Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) щодо граничного строку сплати та положень щодо наслідків несплати є неправомірним.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняв правильне рішення, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень немає.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 05.10.2004 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2004 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.