Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Панченка О.Н.

Смоковича М.І.

Сороки М.О.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1до Вільнянського районного відділу земельних ресурсів та начальника Вільнянського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_3про визнання не чинною постанови про накладення адміністративного стягнення № 58 від 13 липня 2006 року та протиправними дій начальника Вільнянського районного відділу земельних ресурсів за касаційною скаргою начальника Вільнянського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_3на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 березня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суд від 19 липня 2007 року,-

У січні 2007 року позивач звернувся в суд із позовом до Вільнянського районного відділу земельних ресурсів та начальника Вільнянського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_3про визнання не чинною постанови про накладення адміністративного стягнення № 58 від 13 липня 2006 року, оскільки його безпідставно притягнуто до відповідальності за дії, які він не скоював, при складенні актів та протоколів, якими зафіксовано порушення, він присутній не був, а постанова прийнята з порушенням вимог КУпАП (80731-10) України. Одночасно, позивач просить визнати протиправними дії начальника Вільнянського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_3 щодо надання стороннім особам зібраної у відношенні нього інформації та копій документів адміністративної справи. Свої вимоги обґрунтовував тим, що при розгляді господарським судом Запорізької області справи № 15/353/06 за позовом ПП "Агрофірма Зміна" до СФГ "ОСОБА_1." йому стало відомо про те, що 27 червня 2006 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України охорону земель ОСОБА_2. складено акт перевірки дотримання законодавства по використанню земель. В порядку, передбаченому ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", позивач подав заяву № 67, на яку отримана відповідь із зазначенням про те, що на земельних ділянках, - вказаних в акті перевірки від 27.06.2006 року СФГ "ОСОБА_1." ніяких дій, що свідчили б про їх фактичне використання - не виконувало. 13 липня 2006 року Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_2. з тих же підстав, що викладені в акті від 27.06.2006 року, - складено протокол № 000906. Зазначений протокол є підставою для винесення оскаржуваної постанови, Вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови порушені вимоги ст. ст. 38; 256; 268; 277; 278; 280; 285 КУпАП (80731-10) , Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (963-15) . Протиправність дій начальника Вільнянського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_3 полягає в порушені вимог ст. ст. 23, 31 Закону України "Про інформацію".

Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 березня 2007 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування судового рішення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суд від 19 липня 2007 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову суду першої інстанції скасовано в частині визнання протиправними дій начальника Вільнянського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_3 відносно надання стороннім особам інформації та копій адміністративних справ, порушених у щодо ОСОБА_1. та відмовлено в цій частині в задоволенні позову. В іншій частині постанова Васильківського районного суду Запорізької області від 28 березня 2007 року - залишена без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що при розгляді господарським судом Запорізької області справи № 15/353/06 за позовом ПП "Агрофірма Зміна" до СФГ "ОСОБА_1." йому стало відомо про те, що 27 червня 2006 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України охорону земель ОСОБА_2. складено акт перевірки дотримання законодавства по використанню земель. В порядку, передбаченому ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", позивач подав заяву № 67, на яку отримана відповідь із зазначенням про те, що на земельних ділянках, - вказаних в акті перевірки від 27 червня 2006 року СФГ "ОСОБА_1." ніяких дій, що свідчили б про їх фактичне використання - не виконувало. 13 липня 2006 року Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_2. з тих же підстав, що викладені в акті від 27.06.2006 року, - складено протокол № 000906. Зазначений протокол є підставою для винесення оскаржуваної постанови, Вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови порушені вимоги ст. ст. 38; 256; 268; 277; 278; 280; 285 КУпАП (80731-10) , Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (963-15) . Протиправність дій начальника Вільнянського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_3 полягає в порушені вимог ст. ст. 23, 31 Закону України "Про інформацію".

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій начальника Вільнянського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_3 відносно надання стороннім особам інформації та копій адміністративних справ, порушених у щодо ОСОБА_1., суд апеляційної інстанції вірно зазначив про те, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про інформацію" всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси.

Згідно ст. 30 Закону України "Про інформацію" до конфіденційної інформації, що є власністю держави і знаходиться в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, не можуть бути віднесені відомості: стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень. Юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, та іншого характеру, або такою, яка є предметом їх професійного, ділового, виробничого, та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці. Самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї систему (способи) захисту.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції вірно зазначив про те, що матеріали адміністративних справ у відношенні ОСОБА_1. за своїм видом є інформацією державного органу, оскільки вона була офіційно документована та створена в процесі поточної діяльності Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель. Оскільки, факт притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП не є інформацією, що стосується його особистого життя або інформацією про особу, тому об'єктом прапорушення є громадські відносини, які складуються з приводу прав володіння та користування земельними ділянками.

Задовольняючи частково апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що судом першої інстанції факт надання відповідачем за вимогою Макарчук інформації про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності, та використання її при судовому розгляді іншої справи - не є порушенням вимог Закону України "Про інформацію" (2657-12) , а тому не може бути визнаними протиправними дії посадової особи відповідача.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги її не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів-

Касаційну скаргу начальника Вільнянського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_3залишити без задоволення, постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 березня 2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суд від 19 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.