ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів - Панченка О.Н.
Смоковича М.І.
Сороки М.О.
Весельської Т.Ф.
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1до Державної виконавчої служби у Тернопільському районі про визнання незаконною постанови державного виконавця за касаційною скаргою Державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області на постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 25 січня 2007 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся в суд із позовом до Державної виконавчої служби у Тернопільському районі про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця державної виконавчої служби у Тернопільському районі від 28.07.2006 року про накладення на нього штрафу в розмірі 340 грн., посилаючись на те. що рішенням господарського суду Плотицьку сільську раду зобов"язано укласти з ВАТ "Агропромтехніка" договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 на умовах визначених ВАТ "Агропромтехніка". Однак державним виконавцем не взято до уваги те, що рішенням Плотицької сільської ради від 19.07.2006 року йому як Плотицькому сільському голові, заборонено підписувати вказаний договір. Крім цього, державним виконавцем не ознайомлено з виконавчим провадженням та рішенням господарського суду, чим порушено його права.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 10 листопада 2006 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування судового рішення.
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 25 січня 2007 року апеляційну скаргу позивача задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити рішення суду першої інстанції в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Зі справи вбачається, що рішенням Львівського господарського суду від 24 січня 2006 року зобов'язано Плотицьку сільську раду укласти з ВАТ "Агропромтехніка" договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що розташована в с. Плотича Тернопільського району, на умовах, визначених ВАТ "Агропромтехніка". У червні 2006 року виконавчий лист надійшов до виконавчої служби у Тернопільському районі. Державним виконавцем, на підставі п.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", 22 червня 2006 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і запропоновано Плотицькій сільській раді в особі голови - позивача по справі, добровільно виконати рішення господарського суду. У зв'язку з тим, що рішення не було добровільно виконано, державним виконавцем, на підставі ст. 87 Закону України "Про виконавче проваження", 28 липня 2007 року винесено постанову про накладення штрафу на позивача як голову сільської ради в сумі 340 грн. за повторне невиконання рішення суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. працює на посаді голови Плотицької сільської ради. 19 липня 2006 року головою сільської ради була скликана сесія Плотицької сільської ради з приводу рішення господарського суду, яка ухвалила рішення, яким заборонила сільському голові ОСОБА_1. підписувати договір з Плотицьким ВАТ "Агропромтехніка" про викуп земельної ділянки на період вивчення даного питання депутатською комісією щодо визначення вартості земельної ділянки відносно її продажу.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи скаргу, суд апеляційної інстанції вірно керувався п.п. 8, 9 Указу Президента України "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" та зазначив, що договір відчуження земельної ділянки може бути посвідчений лише при наявності рішення сільської ради, а скликана після рішення господарського суду сесія сільської ради, не прийняла такого рішення, накладення державним виконавцем штрафу на сільського голову за відмову підписати договір, не відповідає вимогам закону та встановленим обставинам справи, а тому її визнано незаконною та скасовано, тому що рішення господарського суду не має ніякого відношення до самого факту невиконання рішення суду, яке набрало законної сили.
З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної виконавчої служби у Тернопільському районі залишити без задоволення, постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 25 січня 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Судді: Панченко О.Н. Смокович М.І. Весельська Т.Ф. Сорока М.О. Мироненко О.В.