Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Гордійчук М. П.

Леонтович К. Г.

Харченка В. В.

Шкляр Л. Т.

Чалого С. Я.

розглянувши в порядку касаційного провадження в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області про визнання дій протиправними, -

Постановою господарського суду Сумської області від 05 січня 2007 року позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка від 13.06.2006 року № 526 та від 14.08.2006 року № 795 про застосування штрафних санкцій та про нарахування пені позивачу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2007 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в заявленому позові.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

У відповідності до вимог п. 10.3. Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (z0064-04) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року № 64/8663 (z0064-04) (далі по тексту - Інструкція) днем сплати сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вважається у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Тобто недоїмки по страховим внескам на 20.02.2006 року у позивача перед відповідачем не було.

Відповідно до вимог п. 9.1.та п. 9.5. ст. 9 вищезазначеної Інструкції, до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Рішення приймаються за встановленою формою у двох примірниках. Перший примірник рішення, протягом трьох робочих днів із дня його винесення, вручається під підпис фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності або надсилається листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішення № 526 від 13.06.2006 року винесено з порушенням норм ст.9 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України".

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтею - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області відхилити, а постанову Господарського суду Сумської області від 05 лютого 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.