Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. І.,

суддів Бившевої Л. І.,

Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Федорова М. О.,

секретар судового засідання - Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 14.12.2005р. у справі № 2-11455/05 та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 31.05.2006р. (справа № 22а-358/2006р.)

за позовом ОСОБА_1

до Одеського обласного військового комісаріату

про визнання права на грошову надбавку та зобов'язання перерахувати призначену пенсію,

за участю представників:

позивача - не з'явились,

відповідача - не з'явились,

ОСОБА_1 подано позов про визнання права на надбавку за участь в бойових діях з 1 січня 2000 року, з 1 січня 2001 року, з 1 січня 2002 року, з 1 січня 2003 року, з 1 січня 2004 року та з 1 січня 2005 року в розмірах, відповідно, 324 грн. 84 коп., 373 грн. 15 коп., 402 грн., 402 грн., 427 грн. 03 коп. та 498 грн., а також зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної пенсії з врахуванням права на надбавку за участь в бойових діях за вказані періоди та виплатити позивачу недоотриману з урахуванням надбавки суму за період з 1 січня 2000 року.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 14.12.2005р. у справі № 2-11455/05, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 31.05.2006р. (справа № 22а-358/2006р.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачу в період до 01.10.2003р. виплачувалась надбавка за участь у бойових діях в розмірі 24 грн. 93 коп., а з 01.10.2003р. - в розмірі 29 грн. 87 коп., що відповідає 150 відсоткам мінімальної пенсії за віком; доводи про розрахунок надбавки за участь у бойових діях з 1 січня 2004 року та з 1 січня 2005 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком в сумах, відповідно, 284 грн. 69 коп. та 332 грн. на місяць є необґрунтованими; постанови Кабінету Міністрів України про встановлення мінімальних пенсій за віком не скасовані і повинні застосовуватись при визначенні надбавок.

Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема: ч. 3 ст. 46 Конституції України, ч. 3 ст. 2, ст. 7 Закону України "Про прожитковий мінімум", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", ст. ст. 8, 9 КАС України.

Відповідач заперечення на касаційну скаргу не подав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є прапорщиком запасу Збройних сил України і пенсіонером Міністерства оборони України, який в період проходження військової служби брав участь в бойових діях, про що йому видане відповідне посвідчення; відповідачем виплачується пенсія по вислузі років з урахуванням надбавки за участь у бойових діях з 2000 року в розмірі 24 грн. 93 коп., а з 01.10.2003р. в розмірі 29 грн. 87 коп.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальних пенсій за віком, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, постановами Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 березня 1996 року, та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 березня 1996 року" від 19.03.1996р. № 342 (342-96-п) та "Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 року, та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року" від 26.07.1996р. № 831 (831-96-п) , встановлено, що підвищення пенсії особам до, яких відноситься позивач, проводилося виходячи з розміру 16 грн. 62 коп. Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03.01.2002р. № 1 (1-2002-п) встановлено, що підвищення пенсії особам до, яких відноситься позивач, проводилося виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.

Відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що розмір пенсії, яку позивач одержував, зокрема, у спірний період, не був нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом, а його вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії та підвищення до неї повинна визначатися згідно із Законами України, якими затверджено прожитковий мінімум на певний рік та Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) суперечать Законам України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) та зазначеним постановам Кабінету Міністрів України.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову є вірним, судові рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

1. Залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Приморського районного суду міста Одеси від 14.12.2005р. у справі № 2-11455/05 та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 31.05.2006р. (справа № 22а-358/2006р.) - без змін.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.