Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову господарського суду Рівненської області від 20 грудня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22 березня 2007 року у справі №15/290 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації в особі головного управління промисловості та розвитку інфраструктури у Рівненській області, третя особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 про визнання недійсними результатів конкурсу, -

В жовтні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації в особі головного управління промисловості та розвитку інфраструктури у Рівненській області, третя особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, в якому просила: визнати недійсними результати конкурсу про визнання переможцем конкурсу по перевезенню пасажирів на об'єкті №20 суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2; скасувати протокол засідання обласного комітету з проведення конкурсів від 10.10.2006р.; зобов'язати відповідача призначити та провести новий конкурс на визначення автомобільного перевізника по об'єкту №20.

Справа № К-9503/07 Доповідач: Леонтович К.Г.

Постановою господарського суду Рівненської області від 20 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22 березня 2007 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу Рівненська обласна державна адміністрація, головне управління промисловості та розвитку інфраструктури у Рівненській області та суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 просять залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10 жовтня 2006 року відбулося засідання обласного комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування. Одним з об'єктів конкурсу за № 20 був маршрут "Рівне" ПВА "Залізничний" - "Клевань", рейс №284. На участь в даному об'єкті конкурсу було подано заяви претендентів СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 За результатами конкурсу по даному об'єкту переможцем став СПД ОСОБА_2, про що відмічено в протоколі засідання конкурсного комітету.

Вимоги п.12. Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (затверджено постановою КМУ №139 від 29.01.2003р. (139-2003-п) ) учасниками конкурсу відповідачем дотримані.

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Керуючись вказаною нормою була встановлена умова щодо наявності автобусів місткістю понад 20 посадочних місць та віком не більше 10 років, яка стосується як основного так і резервного автобусів.

Згідно п.23 вказаного Порядку, переможцем конкурсу визначається претендент, який відповідає кваліфікаційним вимогам до пасажирських перевізників, може забезпечити належну якість перевезень пасажирів і за оцінкою конкурсного комітету зайняв перше місце.

Відповідно до ч.2 ст. 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" до обов'язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать:

- визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована структура парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та економічними показниками;

- державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення.

Щодо першої обов'язкової умови, як з'ясовано судами попередніх інстанцій вимога щодо місткості та віку автобусів стосується основного і резервного автобусів, то пропозиції обох претендентів не відповідали повністю умовам конкурсу.

У разі відсутності перевізників-претендентів, які мають автобуси, що відповідають умовам конкурсу, конкурс проводиться серед претендентів, які пропонують використовувати на даному маршруті автобуси, що відповідають вимогам безпеки, але не відповідають умовам конкурсу за класом, пасажиромісткістю, параметрами комфортності, з урахуванням поданих інвестиційних проектів-зобов'язань щодо оновлення парку автобусів, які будуть повністю відповідати всім вимогам, у термін до п'яти років.

Обидва претенденти не скористалися правом подати інвестиційні проекти-зобов'язання.

Разом з тим, згідно статті 45 Закону України "Про автомобільний транспорт" дані обставини не є підставою для недопуску претендента до участі в конкурсі.

Щодо другої обов'язкової умови, а саме державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення, як подання пільг додатковим категоріям пасажирів, участь перевізника у пільговому перевезенні пасажирів, тощо, були дотримані в повній мірі обома претендентами.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що при проведенні 10.10.2006р. конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, та власне визначення обласним конкурсним комітетом переможцем на маршруті № 20 дотримані вимоги чинного законодавства, адже відповідно до п.23 Порядку, переможцем конкурсу визначається претендент, який відповідає кваліфікаційним вимогам до пасажирських перевізників, може забезпечити належну якість перевезень пасажирів і за оцінкою конкурсного комітету зайняв перше місце. При проведенні конкурсу відповідач діяв у межах наведених законодавчих норм та наданих йому повноважень.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 - відхилити.

Постанову господарського суду Рівненської області від 20 грудня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22 березня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.