Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді Брайка А. І.,

суддів Бившевої Л. І.,

Голубєвої Г. К.,

Карася О. В.,

Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна"

на постанову Господарського суду міста Києва від 03.10.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2006р. у справі № 25/424-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача – Кукса Н. І.,

відповідача – не з’явились,

Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна" подано позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 16.11.2005р. № 0013471501/0 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 15579 грн. за затримку на 10 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 155790 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 03.10.2006р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2006р. у справі № 25/424-А в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем в податковій декларації за перше півріччя 2005 року помилково відображена сума нарахованого податку на прибуток в розмірі 69500 грн. замість 225300 грн.; по особовому рахунку за перше півріччя 2005 року нараховано 819800 грн. податку на прибуток зі строком сплати 19.08.2005р.; податкове зобов’язання в розмірі 155800 грн. станом на 19.08.2005р. не сплачене; позивач уточнюючим розрахунком від 29.08.2005р. відкоригував дані декларації за перше півріччя 2005р. на 155800 грн. зі знаком "+"; 07.09.2005р. позивачу видана довідка про відсутність заборгованості, що свідчить про врахування уточнюючого розрахунку.

Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: ч. 2 п. 5.1. ст. 5, ст. 15, п. 17.2. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та зазначив, що податкове зобов’язання звітного періоду в розмірі 819800 грн. сплачене без порушення граничних строків сплати.

Відповідач заперечення на касаційну скаргу не подав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення став акт № 999-15-107 від 11.11.2005р. про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки своєчасності сплати податків і зборів до бюджету в якому встановлено несвоєчасну сплату позивачем податку на прибуток в розмірі 155790 грн., строк сплати податку – 19.08.2005р., а його сплата 29.08.2005р. згідно уточнюючого розрахунку № 179645.

Відповідно до пп. 4.1.1., пп. б) пп. 4.1.4. п. 4.1. Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті; податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок (абз. 1, 2 п. 5.1. ст. 5 вказаного Закону).

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 (2181-14|ST4) цього Закону для подання податкової декларації (пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5).

Згідно абз. 2 пп. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З аналізу зазначених норм слідує, що органи державної податкової служби вправі застосовувати штрафні санкції за порушення платником податків граничних строків сплати лише узгодженого шляхом подання декларації за відповідний період податкового зобов’язання і лише виходячи з розміру погашеної (сплаченої) суми податкового боргу.

За встановленими судами обставинами справи, які відповідачем не заперечуються, позивачем подана податкова декларація за перше півріччя 2005 року із зазначенням податкового зобов’язання звітного періоду в розмірі 889300 грн., суми нарахованого податку за попередній звітний період в розмірі 69500 грн., суми надміру сплаченого податку минулих податкових періодів в розмірі 155800 грн. та суми податку до сплати в розмірі 664000 грн., останні з яких і були сплачені позивачем без порушень граничних строків.

Подання позивачем уточнюючого розрахунку із зазначенням суми нарахованого податку за попередній звітний період додатково до 69500 грн. ще 155800 грн. у зв’язку з виявленою помилкою в даному випадку не призвела до недоотримання бюджетом відповідної суми податку, оскільки така помилка не призвела до заниження податкових зобов’язань позивача і, окрім того, уточнюючий розрахунок не може бути прирівняний до сплати узгоджених сум податкових зобов’язань.

За вказаних обставин, зважаючи на порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232, 254 КАС України, суд, –

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Україна" задовольнити.

2. Скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 03.10.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2006р. у справі № 25/424-А повністю.

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення № 0013471501/0 від 16.11.2005р. Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва скасувати.

3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.