Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Бим М.Є., Гончар Л.Я., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.08.2005р. у справі за позовом Кременчуцької ОДПІ доОСОБА_1про стягнення податкового боргу, -

Доповідач Фадєєва Н.М.

Кременчуцька ОДПІ звернулась з позовом доОСОБА_1про стягнення податкового боргу у розмірі 4 172 грн. 13 коп.

Постановою господарського суду Полтавської області від 02.06.2005р. позов задоволено частково.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.08.2005р. апеляційна скарга залишена без задоволення, постанова господарського суду Полтавської області від 02.06.2005р. змінена, ухвалене нове судове рішення, яким частково задоволено позов.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.08.2005р., Кременчуцька ОДПІ звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.08.2005р., залишити в силі постанову господарського суду Полтавської області від 02.06.2005р., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, вказаний борг виник внаслідок несплати штрафних (фінансових) санкцій нарахованих згідно з рішенням позивача № 991/23-Ю/2650819520/1046 від 19.09.2003 року за актом перевірки щодо контролю за здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу об'єктами підприємницької діяльності від 19.09.03 року № 673/23-413, згідно якого під час проведення перевірки було встановлено порушення ст..15,15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та .3 п.1,5, ст. 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: здійснення відповідачем реалізації тютюнових виробів без наявності ліцензії, продаж тютюнових виробів поштучно та невикористання при здійсненні розрахункових операцій книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.

За вказані порушення зазначеним вище рішенням до відповідача на підставі г.17 п. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) та ст. 17 Закону України Іро державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів застосовані штрафні санкції у сумі 3 740 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності при наявності у них ліцензій.

Частиною 1 ст.15-3 цього Закону заборонено продаж тютюнових виробів крім сигар) поштучно.

Абзацами п'ятим і восьмим ч.2 ст. 17 цього Закону встановлена відповідальність за здійснення в тому числі роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн., та за порушення вимог ст.15-3 цього Закону 1700грн., а у разі повторного протягом року порушення - 3400грн. відповідно.

Відповідно до п. З ч.1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до суб'єктів підприємницької діяльності за рішенням відповідних органів державної податкової служби застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 7 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби уповноважені застосовувати фінансові санкції в порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідачем не надано доказів оскарження у встановленому порядку рішення позивача № 991/23-400/2650819520/1046 від 19.09.2003 року, воно є дійсним на час розгляду даної справи.

Стягувана за позовом сума штрафу 3740 грн. підтверджена поданими у справі доказами і відповідачем не сплачена, тому місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині стягнення 3740 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 432,13 грн. пені підлягають залишенню без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу ( без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Нараховані відповідачу в рішенні № 991/23-400/2650819520/1046 від 19.09.2003 року штрафні санкції за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) не відносяться до податкових зобов'язань відповідно до вимог ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14)

Відповідно до п.1.5. ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" положення цього Закону поширюються лише на штрафні санкції, які справляються з платника податків в зв'язку з п орушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Таким чином, у позивача не було законних підстав нараховувати відповідачу пеню на суму штрафних санкцій, застосованих до відповідача не за порушення правил оподаткування на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

За таких умов, колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду в частині стягнення пені помилковим.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку . що рішення господарського суду Полтавської області від 02.06.2005 року підлягає зміні в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

На підставі викладеного доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку, що судом цієї інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального чи процесуального права.

Судом апеляційної інстанції рішення ухвалене з додержанням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не допущено порушень норм процесуального права при вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.08.2005р. у справі № 9/10 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.