Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Бим М.Є., Гончар Л.Я.,Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ТОВ "Тайфун" на постанову господарського суду м. Києва від 19.12.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2007р. у справі за позовом заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі УПФУ в Дарницькому районі м. Києва до ТОВ "Тайфун" про стягнення боргу, -

Доповідач Фадєєва Н.М.

Заступник прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва (далі - Управління) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун" (далі - Товариство) про стягнення недоїмки по страхових внесках до Пенсійного фонду України у розмірі 102 801,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до частини першої статті Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року (1058-15) № 1058-ІХ/ (далі - Закон № 1058) у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею

Постановою господарського суду м. Києва від 19.12.2006р. задоволені позовні вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 190.04.2007р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова господарського суду м. Києва від 19.12.2006р. – без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ТОВ "Тайфун" звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач з 14.04.2003 року взятий на облік до Управління ПФУ, крім того, відповідач є платником єдиного податку.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" п. З. обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно Закону України "Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування" (700-14) позивачем була проведена перевірка за результатами якої складений акт № 441 від 21.08.06 про порушення страхувальником повноти та своєчасності сплати страхових внесків, в зв'язку з чим загальна сума недоїмки по внесках відповідача складає 102801,72 грн.

Статтею 14 Закону України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування" визначено, що страхувальники це, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону;

Стаття 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначає платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а саме : роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Крім того, цій Закон не встановлює такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Указ Президента України не має пріоритетного значення стосовно Закону, оскільки це суперечить конституційному принципу верховенства права.

Судом рішення ухвалене з додержанням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не допущено порушень норм процесуально права при вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ТОВ "Тайфун" залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 19.12.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2007р.у справі № 34/135-А - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.