Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Харченка В.В.

Суддів: Васильченко Н.В.

Гончар Л.Я.

Чалого С.Я.

Шкляр Л.Т.

при секретарі: Мерзлому Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою Головного управління МВС України в АР Крим на постанову господарського суду АР Крим від 30 жовтня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 січня 2007 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Ветеран" до Головного управління МВС України в АР Крим про визнання неправомірними дій,-

У 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Ветеран" звернулося до суду з позовом до Головного управління МВС України в АР Крим про визнання неправомірними дій.

Постановою господарського суду АР Крим від 30 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 січня 2007 року, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія "Ветеран" задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління МВС України в АР Крим в касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 31 липня 1995 року позивачу виданий дозвіл на зберігання, використання нарізної вогнепальної зброї №118 на 25 штук карабінів СКС 127 штук "наганів", строком дії до 31 липня 1998 року, який був продовжений до 20 липня 2001 року.

20 липня 2001 року головним управлінням МВС України в АР Крим позивачу видано дозвіл № 1 на право зберігання (використання) 25 штук карабінів СКС і 27 штук револьверів "Наган" терміном дії до 20 липня 2002 року.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.06-02.07.2003 відповідач був зобов'язаний продовжити строк дії дозволу № 1 від 20.07.2001 року на зберігання та користування нарізною зброєю на три роки до 20.07.2004 року, потім він був продовжений до 20 липня 2006 року.

14.06.2006 року позивач звернувся до УОБ ГУ МВД України в АР Крим із заявою про продовження строку дії дозволу №1 від 20.07.2001 року строком до 20.06.2009 року.

Листом від 18.07.2006 року відповідач відмовив позивачу у продовженні строку дії дозволу з тих підстав, що ТОВ "Авіакомпанія "Ветеран" повинна мати відомчу інструкцію, узгоджену з МВС України; питання користування вогнепальною зброєю ТОВ "Авіакомпанія "Ветеран" до теперішнього часу не врегульоване.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про міліцію" міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана давати дозвіл на придбання, зберігання, носіння і перевезення зброї, боєприпасів, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, а також на відкриття об'єктів, де вони використовуються, контролювати додержання зазначених правил та функціонування цих об'єктів.

Порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, регулюється Інструкцією, яка затверджена Наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 07 жовтня 1998 року за №637/3077 (z0637-98) .

Пункт 8.13 Інструкції (z0637-98) передбачає, що порядок придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання зброї та бойових припасів в міністерствах і відомствах, на підприємствах, в установах, організаціях і господарських об'єднаннях регламентується відомчими Інструкціями, узгодженими з МВС України.

Згідно пункту 2.10 вищевказаної Інструкції (z0637-98) , продовження терміну дії дозволів (перереєстрація) здійснюється в порядку, передбаченому для їх видачі. При цьому документи, які були надані при отриманні дозволу і не втратили юридичної сили, заново не надаються.

Відповідно до пункту 11.4 Інструкції (z0637-98) , підставою для видачі дозволу на право зберігання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів є клопотання керівника підприємства, установи і організації, господарського об'єднання, в якому зазначається: кількість придбаної зброї, система, бойова чи навчальна, калібр, номер, рік випуску кожної одиниці; наявність умов для надійного зберігання зброї (опис приміщення, технічних засобів захисту, наявність охорони, акт обстеження тощо); дані про осіб, які відповідають за зберігання і використання зброї, та осіб, які мають доступ до зброї, у тому числі про працівників охорони (прізвище, ім'я та по батькові, дата, місце народження і проживання, відомості про попередню трудову діяльність та довідки (висновки) медичної установи (ЛКК), що такі особи за станом здоров'я можуть виконувати вказані роботи, копії договорів страхування, довідки про складання заліків на знання матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та порядку застосування; наказ керівника організації про призначення особи (осіб), відповідальної за зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів; платіжне доручення(квитанція) банку про перерахування плати за послуги, пов'язані з видачею дозволу на зберігання зброї.

Інструкція №622 (z0637-98) від 21.08.1998 року не містить у собі чітких підстав для відмови у продовженні строку дії дозволу на право зберігання вогнепальної зброї та патронів Таким чином відсутність у позивача відомчої інструкції, затвердженої МВС України не може бути підставою для відмови у продовжені дії дозволу, оскільки така інструкція не входить до переліку документів, яки необхідні для отримання дозволу на право зберігання вищевказаної зброї.

Враховуючи те, що позивач є власником вказаної зброї, суд приходить до висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у продовжені дозволу, порушує його права власності щодо володіння, користування та розпорядження зброєю.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач придбав право власності на зброю шляхом не забороненого законом.

Згідно Положення про пропускний внутрішній об'єктовий режим в авіапідприємствах та на об'єктах цивільної авіації України, затвердженого наказом держдепартаменту авіаційного транспорту України від 16.01.1996 року, Положення про службу авіаційної безпеки АК "Ветеран" працівники САБ забезпечуються відповідною табельною зброєю, боєприпасами.

Відповідно до статті 72 Повітряного Кодексу України, українські та іноземні експлуатанти авіаційної техніки, які здійснюють прийом, випуск і (або) обслуговування повітряних суден на території України, а також експлуатанти аеродромів та аеропортів повинні вживати заходів щодо захисту авіації від актів незаконного втручання в її діяльність.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і не можуть бути скасовані чи змінені з підстав, що наведені в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 210, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Головного управління МВС України в АР Крим залишити без задоволення, а постанову господарського суду АР Крим від 30 жовтня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 січня 2007 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.