Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Штульмана І.В.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за скаргою ОСОБА_1на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Апеляційного суду АР Крим від 14 березня 2006 року,-

У липні 2005 року заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.06.2005року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа №1-108, виданого 28.12.2000 року Армянським міським судом про стягнення з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 12000 грн., частково виконаного на суму 5146 грн. Вважає, що винесення даної постанови суперечить нормам чинного законодавства, оскільки встановлений законом строк звернення виконавчого документа до повторного виконання закінчився. Просив визнати дії державного виконавця по прийняттю до повторного виконання виконавчого листа №1-108 від 28.12.2000року неправомірними, скасувати постанову державного виконавця по прийняття до повторного виконання виконавчого листа №1-108 від 28.12.2000 року, зобов'язати державного виконавця винести постанову про відмову в відкритті виконавчого провадження.

Постановою Армянського міського суду АР Крим від 23 вересня 2005року скаргу задоволено. Скасовано постанову державного виконавця Богданової О.І. відділу Державної виконавчої служби Армянського міського управління юстиції від 06.06.2005року про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №1-108 від 28.12.2000року про стягнення з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 12000 грн. частково виконаного у розмірі 5146 грн., та зобов'язав державну виконавчу службу винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за заявою ОСОБА_2. від 06.06.2005року.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування судового рішення.

Постановою Апеляційного суду АР Крим від 14 березня 2006 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано. В задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що 06.06.2005 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа №1-108, виданого 28.12.2000 року Армянським міським судом про стягнення з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 12000 грн., частково виконаного на суму 5146 грн. Вважає, що винесення даної постанови суперечить нормам чинного законодавства, оскільки встановлений законом строк звернення виконавчого документа до повторного виконання закінчився. Просив визнати дії державного виконавця по прийняттю до повторного виконання виконавчого листа №1-108 від 28.12.2000року неправомірними, скасувати постанову державного виконавця по прийняття до повторного виконання виконавчого листа №1-108 від 28.12.2000 року, зобов'язати державного виконавця винести постанову про відмову в відкритті виконавчого провадження.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.

Відповідно до ст. 22 вказаного Закону, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред"явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно п.2 ч.1 та ч.5 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення.

Повернення виконавчого документа стягувачеві з цих підстав, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених ст.21 зазначеного вище Закону.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні скарги, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відкриваючи виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №1-108, державний виконавець діяв відповідно до положень, встановлених Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги її не спростовують.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів-

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, постанову Апеляційного суду АР Крим від 14 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.